Дупласпидіот

Дупласпидіот (лат. Duplaspidiotus) — це рід комах, що належить до родини щитівок (Diaspididae), які відносяться до ряду напівтвердокрилих.

Комаха має захисний щиток, який виділяється самкою протягом життя, забезпечуючи надійний захист як для дорослої особини, так і для відкладених яєць.

Для точної ідентифікації виду фахівці використовують аналіз мікроскопічних ознак будови пігідію — останніх сегментів черевця самки, що є визначальними.

Личинки-бродяжки мають досить рухливий спосіб життя в перші дні після виходу з-під щитка, що сприяє активному розселенню на нові частини рослини.

Дорослі самки ведуть осілий спосіб життя, назавжди прикріплюючись до обраного місця на корі або листках дерева, де вони харчуються соками рослини.

Ці комахи є широкими поліфагами та здатні пошкоджувати велику кількість видів декоративних, плодових та лісових деревних культур.

Шкідник локалізується переважно на гілках та стовбурах, де він присмоктується до тканин рослини, висмоктуючи поживні соки, необхідні для росту дерева.

Сильне ураження призводить до поступового виснаження рослин, зниження їхньої продуктивності та погіршення якості плодів у плодових культур.

В місцях присмоктування кора дерев поступово розтріскується, стає вразливою, а окремі пагони починають відмирати внаслідок порушення живлення.

Масове розмноження дупласпидіота може спричинити загибель не лише окремих гілок, а й цілих дерев при тривалому неконтрольованому зараженні.

Сезонна динаміка розвитку дупласпидіота напряму залежить від температурних показників та вологості повітря у відповідному агроекологічному регіоні.

Зимують ці щитівки зазвичай у стадії заплідненої самки або личинок другого віку, ховаючись у щілинах кори, що забезпечує їм високу виживаність.

Навесні, з настанням сприятливих температурних умов, самки активізуються та починають процес відкладання яєць під захисний покрив щитка.

Період появи личинок-бродяжок є найбільш критичним для розселення шкідника, оскільки саме в цей час вони є найбільш вразливими до дії препаратів.

Протягом вегетаційного сезону може спостерігатися розвиток кількох поколінь, що зумовлює складність контролю чисельності при спекотному літі.

Першою ознакою присутності шкідника на дереві є виникнення специфічних наростів або горбків на поверхні кори, які нагадують дрібні лусочки.

У місцях скупчення щитівок кора змінює свій природний колір, стаючи плямистою, а при сильному ураженні вона може набувати шорсткого вигляду.

На початкових стадіях пошкодження рослини сповільнюють ріст, листя може жовтіти або деформуватися через дефіцит поживних речовин у соках рослини.

Занедбані ділянки дерева вкриваються суцільним шаром щитків, що створює видимість сірого або коричневого нальоту на поверхні гілок та стовбурів.

Втрата тургору листям та передчасне опадання хвої чи листя в літній період є свідченням того, що шкідник вже завдав серйозної шкоди системі живлення.

Основним методом профілактики є суворий фітосанітарний контроль за саджанцями, що надходять до розплідника, задля запобігання поширенню шкідника.

Механічна обрізка та подальше спалювання сильно уражених гілок допомагає локалізувати вогнище зараження та зменшити чисельність популяції на дереві.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів, які застосовуються виключно в період виходу личинок, оскільки щиток дорослої особини є непроникним.

Ефективними є обробки мінеральними оліями в зимовий або ранньовесняний період до початку руху соків для знищення зимуючих стадій під корою.

Важливо стимулювати чисельність корисних ентомофагів, таких як хижі сонечка, що природним шляхом обмежують кількість щитівок у садовому екосистеми.