Дугезія

Дугезія (Dugesia) належить до типу плоских червів, класу війчастих червів (Turbellaria), ряду триклад (Tricladida). Це вільноживучі організми, які частіше за все мешкають у прісних водоймах, проте окремі види можуть траплятися у перезволожених ґрунтах або теплицях.

Зовні доросла особина є невеликим черв'яком завдовжки від 5 до 20 міліметрів з характерною трикутною головою, на якій розташовані два світлочутливі вічка. Тіло вкрите війками, що дозволяють їм плавно ковзати по вологих субстратах.

Біологія цих організмів тісно пов'язана з наявністю високої вологості. Вони є хижаками або детритофагами, що мають здатність до регенерації навіть після значних пошкоджень тіла, що робить їх надзвичайно витривалими у сприятливих умовах середовища.

Розмноження дугезій відбувається як статевим шляхом, так і безстатевим (поперечним поділом тіла). В умовах надмірного поливу та поганої аерації ґрунту їхня популяція може стрімко зростати, створюючи скупчення у прикореневій зоні рослин.

Варто зазначити, що дугезії не є типовими шкідниками сільськогосподарських культур у прямому розумінні, проте їхня присутність у теплицях часто вказує на систематичне перезволоження ґрунту та порушення мікробіологічного балансу субстрату.

Основна шкода рослинам завдається опосередковано. Масове скупчення червів у зоні кореневої системи може перешкоджати нормальному поглинанню поживних речовин корінням, створюючи бар'єр зі слизових виділень.

При пошкодженні кореневих волосків, спричиненому надмірною вологістю, в якій комфортно почуваються дугезії, створюються умови для проникнення патогенних грибів та бактерій. Таким чином, вони виступають індикаторами процесів гниття.

Рослини в горщикових культурах та теплицях страждають від пригнічення росту, пожовтіння нижнього листя та загальної втрати тургору, що помилково може бути прийнято за діяльність інших шкідників.

У природних умовах відкритого ґрунту вони рідко завдають відчутної шкоди, оскільки їхня життєдіяльність обмежена високою потребою у стабільному водному середовищі. Тим не менш, при використанні органічних добрив з низьким ступенем розкладання ризик їх появи зростає.

Відсутність прямого паразитування не виключає того, що продукти їхнього метаболізму змінюють pH-баланс прикореневого шару, що негативно позначається на культурах, чутливих до кислотності.

Першою ознакою появи дугезій є наявність напівпрозорих, слизових виділень на поверхні вологого субстрату, особливо у піддонах горщиків.

Під час поливу або легкого розпушування ґрунту можна помітити активний рух дрібних плоских червів, які швидко ховаються у глибші та вологіші шари ґрунту.

Пригнічення розвитку розсади, що проявляється у зупинці росту за відсутності видимих кореневих гнилей, часто свідчить про порушення аерації, спровоковане надлишком вологи для червів.

Присутність великої кількості ґрунтових нематод або інших мікроорганізмів, якими можуть харчуватися дугезії, також є непрямою ознакою того, що умови підходять для їхнього розмноження.

Зовнішній вигляд самих особин при огляді — це плоске тіло, яке при висиханні субстрату швидко гине, залишаючи після себе тонку плівку слизу.

Основною мірою боротьби є радикальний перегляд режиму поливу. Дугезії не витримують пересихання, тому просушування субстрату між поливами — найефективніший спосіб їхнього видалення.

Необхідно забезпечити якісну аерацію ґрунту. Додавання перліту, вермікуліту або крупнозернистого піску в ґрунтосуміш допомагає покращити структуру та перешкоджає застою води.

При виявленні масового заселення рекомендується повна заміна або стерилізація субстрату, оскільки наявність слизу може сприяти розвитку вторинних інфекцій.

Застосування хімічних інсектицидів проти них малоефективне і економічно недоцільне. Агротехнічний контроль через нормалізацію дренажу є стандартом для тепличних господарств.

• Регулярно промивайте дренажні отвори горщиків.
• Виключіть застій води у піддонах.
• Використовуйте якісний стерильний ґрунт при посіві розсади.