Діноплатіпус біунус

Dinoplatypus biuncus належить до родини довгоносиків, підродини короїдів, і є спеціалізованим шкідником, що веде прихований спосіб життя в деревині.

Доросла особина має циліндричне тіло темно-бурого або чорного забарвлення, пристосоване до прокладання довгих ходів у щільних тканинах стовбура дерева.

Личинки білого кольору, безногі, з чітко вираженою головою, що дозволяє їм активно живитися і прокладати розгалужені тунелі всередині стовбура.

Особливістю цього виду є наявність мікангій — спеціальних органів, де жуки зберігають спори грибів-симбіонтів, які необхідні для розвитку їхнього потомства.

Комахи активні переважно в теплу пору року, коли умови середовища сприяють їхньому розмноженню та колонізації нових кормових об'єктів.

Шкідник вражає переважно листяні породи дерев, порушуючи цілісність їхньої структури та життєво важливих провідних тканин стовбура.

Основна шкода завдається жуками, які просвердлюють глибокі радіальні ходи, проникаючи в саму серцевину дерева, що значно знижує його міцність.

Наявність чисельних тунелів, які прокладають личинки, призводить до швидкої деградації якості деревини та робить її непридатною для господарських потреб.

Пошкоджені дерева стають вразливими до патогенних грибів, які розвиваються в ходах і додатково руйнують внутрішні шари стовбура.

Внаслідок масового заселення відбувається пригнічення фізіологічних процесів, що врешті-решт призводить до загибелі великих екземплярів.

Найпершою ознакою заселення є поява бурового борошна, яке накопичується біля основи дерева або в тріщинах кори в місцях активного прокладання ходів.

На стовбурах можна помітити невеликі отвори правильної форми, що є вхідними та вихідними отворами для дорослих особин шкідника.

Зовнішній стан крони часто вказує на проблему: спостерігається передчасне всихання листя, ослаблення гілок та загальний пригнічений вигляд дерева.

У місцях пошкоджень може виділятися сік, який змішується з тирсою, утворюючи специфічні "вузлики" на поверхні кори, що легко помітити при детальному огляді.

Внутрішні пошкодження виявляються лише при розпилі або знятті шарів кори, де добре видно розгалужену систему ходів, часто потемнілих через грибковий наліт.

Першочерговим заходом є проведення санітарних рубок, що передбачає видалення та утилізацію заражених дерев для обмеження розмноження шкідника.

Для захисту садів та насаджень рекомендується підтримувати здоров'я дерев шляхом своєчасного догляду, підживлення та захисту від стресових факторів.

Хімічний захист ефективний лише на етапах початку льоту комах, коли використовуються інсектициди контактної дії на поверхню стовбура.

Феромонні пастки є ефективним інструментом для моніторингу популяції та своєчасного виявлення появи нових вогнищ зараження в лісових масивах.

Обмеження перевезення свіжоспиляної деревини з осередків зараження є критично важливою вимогою для стримування поширення цього виду на нові території.