Ожинова горіхотворка

Ожинова горіхотворка (лат. Diastrophus cuscutaeformis) — це дрібна комаха з ряду Перетинчастокрилі, що належить до родини Горіхотворок. Доросла особина нагадує дуже дрібну осу довжиною близько 2-3 мм.

Комахи мають темне забарвлення та прозорі крила, які в польоті майже непомітні. Через малий розмір їх важко помітити на кущах, тому ідентифікація зазвичай відбувається за вторинними ознаками.

Життєвий цикл включає повне перетворення. Взимку шкідник перебуває на стадії личинки всередині утвореного ним специфічного виросту на рослині — гала.

Личинки є безногими, мають світлий колір і пристосовані до живлення тканинами рослини, які провокуються до розростання спеціальними ферментами шкідника.

Активність дорослих особин припадає на весняний період, коли вони відкладають яйця в тканини молодих пагонів ожини, започатковуючи новий цикл розвитку покоління.

Основним господарем цього виду є ожина. Личинки горіхотворки провокують розвиток патологічних розростань на пагонах, які перешкоджають нормальному транспортуванню поживних речовин.

Рослина витрачає енергію на формування галів замість розвитку ягід та здорових гілок. Це призводить до зниження загальної продуктивності куща та якості майбутнього врожаю.

Пошкоджені пагони стають ламкими, вони частіше ламаються під час сильних вітрів або під вагою ягід, що врожайні у другій половині літа.

Якщо інвазія шкідника є масовою, загальний стан куща погіршується, він стає менш стійким до інших захворювань та несприятливих погодних умов.

Наявність галів на стеблах часто призводить до їх поступового засихання, особливо у посушливі періоди, оскільки провідна система рослини в місці пошкодження деформована.

Візуальною ознакою ураження є поява на пагонах ожини горбистих наростів — галів. Вони мають вигляд «їжачків» через велику кількість колючих виростів на поверхні.

Спочатку нарости зелені та непомітні, але згодом вони дерев’яніють, стають коричневими та твердими. Такі утворення добре помітні навіть після опадання листя восени.

Пагони, на яких розташовані гали, можуть мати викривлену форму. Часто в цих місцях спостерігається передчасне старіння кори та відмирання тканин пагона.

При огляді можна побачити маленькі отвори на поверхні галів. Це вихідні отвори, крізь які дорослі особини горіхотворки залишають свою «домівку» після завершення циклу розвитку.

Взимку та навесні уражені ділянки виглядають як чужорідні тіла на стеблі. Виявлення таких утворень свідчить про необхідність термінових санітарних заходів у саду.

Найбільш дієвим методом контролю є своєчасна санітарна обрізка. Усі пагони з галами слід видаляти та обов’язково спалювати для знищення личинок, що зимують.

Хімічний метод боротьби є складним через те, що личинки захищені щільною тканиною гала, тому інсектициди не можуть проникнути всередину до шкідника.

Обробки препаратами доцільні лише в момент виходу дорослих комах із галів, проте вловити цей момент досить складно через розтягнутий період вильоту шкідників.

Регулярний огляд плантації та видалення хворих частин рослин на ранніх етапах розвитку галів дозволяє ефективно стримувати популяцію шкідника на низькому рівні.

Важливо не залишати зрізані уражені пагони під кущами, оскільки личинки можуть успішно завершити свій розвиток навіть у відокремленому від куща матеріалі.