Щитівка Форбса

Щитівка Форбса (лат. Diaspidiotus forbesi) належить до родини щитівок (Diaspididae). Це небезпечний шкідник, що веде прихований спосіб життя на корі дерев.

Доросла самиця має округлий щиток сірого або коричневого кольору, який щільно прилягає до поверхні кори. Його діаметр зазвичай не перевищує 2 міліметрів.

Самець щитівки має витягнутий щиток і здатний до польоту, проте його роль у циклі розвитку обмежується виключно заплідненням самок.

Личинки першого віку, відомі як «бродяжки», є єдиною рухливою стадією розвитку. Вони мають жовтуватий колір і активно пересуваються по рослині.

Цей вид характеризується високою плодючістю, що дозволяє йому швидко заселяти нові ділянки саду при сприятливих погодних умовах.

Шкідник уражає переважно зерняткові та кісточкові культури. Найбільш вразливими є яблуня, груша, слива та персик, що зазнають значних пошкоджень.

Також зустрічається на ягідниках, зокрема на смородині, де щитівки заселяють нижню частину пагонів, виснажуючи рослину протягом усього вегетаційного періоду.

Харчуючись соком рослин, комахи впорскують ферменти, які викликають деформацію тканин та появу характерних червоних плям на поверхні органів рослини.

Наслідком життєдіяльності шкідника стає передчасне опадання листя та зменшення розмірів плодів, що суттєво знижує показники врожайності.

У разі сильного заселення молодих дерев може спостерігатися відмирання пагонів та повна загибель насаджень, якщо не вжити вчасних заходів.

Зимують переважно личинки першого віку, які закріпилися на корі стовбурів або гілок. Вони залишаються неактивними до встановлення стійкого тепла.

Навесні, при підвищенні температури повітря до певних значень, личинки починають харчуватися, що стимулює їх швидкий перехід до стадії дорослої особини.

Початок виходу личинок-бродяжок першого покоління зазвичай припадає на кінець травня, що відповідає періоду інтенсивного росту пагонів у плодових культур.

Друге покоління розвивається протягом літа. Пік активності «бродяжок» спостерігається у липні та серпні, що потребує посиленого контролю насаджень.

З настанням осені розвиток уповільнюється, і личинки переходить у стан діапаузи для успішної перезимівлі під захистом своїх щитків.

Наявність щитівок можна визначити за специфічними плямами на корі, які виникають у місцях проколів та живлення шкідника.

Плоди, уражені щитівкою, мають дрібні червоні цятки, навколо яких часто утворюється некротична тканина, що робить врожай нетоварним.

При огляді стовбурів молодих дерев можна помітити сірий наліт, який при дотику злущується — це велика колонія щитків різного віку.

Передчасне пожовтіння листя та його опадання в середині літа часто вказує на сильне виснаження дерева шкідниками.

Тріщини на корі молодих гілок є візуальним доказом того, що дерево тривалий час піддається атаці шкідника і потребує лікування.

Агротехнічні заходи передбачають вирізку сильно уражених гілок, що дозволяє значно знизити чисельність популяції на початкових етапах заселення.

Обов'язковим є використання інсектицидів у періоди масового виходу личинок-бродяжок, оскільки в цей час вони найменш захищені від дії препаратів.

Зимове промивання дерев олійними емульсіями допомагає знищити значну частину личинок, що зимують на поверхні кори стовбура.

Біологічний захист ґрунтується на залученні в сад ентомофагів, зокрема хижих комах, які здатні контролювати чисельність щитівок природним шляхом.

• Регулярний огляд саду в весняний період.
• Використання пасток для відстеження динаміки чисельності.
• Забезпечення оптимального живлення дерев для підвищення їхньої стійкості.
• Видалення порослі, що є резерватором шкідника.