Букарка

Букарка (Deporaus tristis) — це дрібний жук, що належить до родини трубкокрутів (Attelabidae). Доросла комаха має довжину тіла близько 2,5–3 мм, її покриви забарвлені в яскравий синій або зеленкуватий металевий колір.

Голова жука витягнута в характерну для довгоносиків трубку. Личинки цього шкідника безногі, білого кольору з коричневою головною капсулою, ведуть прихований спосіб життя всередині пошкоджених рослинних тканин.

Цей шкідник спеціалізується на пошкодженні плодових культур. Найбільше потерпають яблуні, груші, айва, а також деякі види декоративних дерев та глід.

Дорослі особини харчуються бруньками, молодим листям та квітками, що призводить до їх масового в'янення. Самки під час відкладання яєць підгризають черешки листків, через що вони скручуються і передчасно опадають.

Внаслідок діяльності личинок відбувається пошкодження зав'язі плодів, що знижує врожайність та якість плодів. Масове поширення шкідника може призвести до значного пошкодження крони дерева.

Вихід жуків з місць зимівлі починається рано навесні, коли температура повітря стабільно тримається на рівні 10–12 градусів тепла. Цей період зазвичай збігається з фазою набрякання бруньок на плодових деревах.

Активне живлення та розмноження триває протягом усього весняного періоду, захоплюючи час цвітіння. Після завершення розвитку личинок у червні-липні, вони заглиблюються в ґрунт для заляльковування.

Зимують дорослі жуки у верхньому шарі ґрунту під опалим листям або в тріщинах кори, якщо вони не встигли заглибитись. Цикл розвитку є одного річним, що дозволяє шкіднику щорічно відновлювати чисельність популяції.

Першою ознакою зараження є поява численних дрібних отворів на молодих листках та бруньках, що нагадують проколи голкою. Пошкоджені бутони часто не розпускаються і швидко засихають.

Типовою ознакою присутності букарки є наявність скручених у трубочки або пошкоджених листків на гілках. Масове опадання зав'язі та листя під деревом свідчить про активну фазу відкладання яєць самками шкідника.

Агротехнічний контроль передбачає обов'язкове збирання та знищення всієї падалиці та пошкоджених листків, які є середовищем для розвитку личинок. Восени рекомендується глибоке розпушування ґрунту в пристовбурних колах.

Вранці, коли жуки малоактивні через низьку температуру, ефективним є метод механічного струшування комах на заздалегідь розстелену під деревом плівку або тканину.

Для хімічного захисту використовують інсектициди системної та контактної дії. Обробку проводять до моменту початку цвітіння саду, щоб максимально знищити імаго до того, як вони пошкодять зав'язь.