Чорний березовий трубкокрут

Чорний березовий трубкокрут (Deporaus betulae) належить до родини трубкокрутів (Attelabidae), ряд твердокрилі. Доросла комаха — це невеликий жук завдовжки 3–5 мм, що має характерний чорний колір з металевим відливом.

Тіло жука гладке, іноді вкрите рідкими світлими волосками. Голова витягнута в головотрубку, що є визначальною ознакою цього виду.

Личинки трубкокрута безногі, вигнуті, білого або жовтуватого кольору, з коричневою головою. Вони живуть всередині скручених у конуси листків, які самка спеціально готує для їхнього розвитку.

Комахи дуже активні в сонячну погоду; при найменшій небезпеці вони падають з гілок, вдаючи мертвих, що ускладнює їх виявлення.

Розвиток відбувається за типом повного перетворення: яйце, личинка, лялечка та імаго. Зимують переважно дорослі особини в ґрунті або під опалим листям.

Основним об'єктом живлення є береза, проте шкідник може зустрічатися на вільсі, ліщині та деяких плодових культурах.

Дорослі жуки живляться молодим листям, вигризаючи отвори, що призводить до часткової втрати асиміляційної поверхні крони.

Головна шкода пов'язана з діяльністю самок: вони підрізають листя і скручують його в «сигари», всередину яких відкладають яйця.

У разі масового розмноження велика кількість листя скручується, що порушує процеси фотосинтезу та суттєво погіршує декоративний вигляд дерев.

Сильне ураження молодих саджанців може призвести до їхнього ослаблення, зниження приросту та передчасного скидання листя в середині літа.

Вихід жуків з місць зимівлі відбувається навесні, як правило, у травні, коли настає стійке потепління.

Період розмноження та активного створення листових «сигар» триває до кінця червня, після чого активність імаго знижується.

Личинки розвиваються всередині скрученого листя протягом кількох тижнів, після чого переходять у ґрунт для перетворення на лялечок.

Поява молодих жуків нового покоління припадає на другу половину літа, після чого вони готуються до зимівлі.

Життєвий цикл тісно пов'язаний з періодом вегетації берези, що забезпечує личинок свіжим харчовим ресурсом для повноцінного росту.

Найбільш виразною ознакою заселення є поява на деревах скручених у конусоподібні трубки листків, які виглядають як «сигари».

При огляді крони можна помітити жуків чорного кольору, які нерухомо сидять на листі або ховаються в затінених місцях.

На пошкоджених листках чітко видно сліди живлення імаго — численні дрібні отвори неправильної форми.

Масове опадання скрученого листя на землю під деревом є критичним показником активності трубкокрута в саду.

Усередині кожної опалої «сигари» можна знайти личинку, яка доїдає тканини листа перед тим, як заглибитися в ґрунт.

Ефективним методом є збирання та спалювання опалого скрученого листя, що перериває цикл розвитку шкідника.

Перекопування ґрунту під кронами дерев восени допомагає знищити лялечок, які зимують у верхніх шарах землі.

Використання інсектицидів у травні-червні під час активного виходу жуків дозволяє значно знизити їхню чисельність.

• Обробка інсектицидами системної або контактної дії.
• Своєчасна санітарна очистка ділянки від рослинних решток.
• Залучення природних ворогів, зокрема комахоїдних птахів.

Регулярний огляд посадок дозволяє вчасно виявити вогнища розмноження та застосувати заходи до початку серйозного пошкодження крони.