Трубкокрут

Жуки роду Deporaus належать до родини Attelabidae (трубкокрути). Це невеликі комахи довжиною від 3 до 7 мм, що мають характерну форму тіла з видовженою передньоспинкою та часто металевим блиском надкрил.

Голова жука витягнута в головотрубку, яку самки використовують для підготовки листкової пластинки перед відкладанням яєць. Забарвлення дорослих особин варіюється від чорного та синього до бронзового.

Личинки трубкокрута безногі, білуватого або кремового кольору, з темною головою та вигнутим С-подібним тілом. Вони розвиваються виключно всередині згорнутих листків, які слугують їм поживним середовищем.

Зовнішній вигляд комахи може дещо відрізнятися залежно від конкретного виду, але загальна морфологія залишається незмінною для всієї родини.

Визначення шкідника найбільш ефективне в період формування «трубочок» з листя, оскільки візуально помітити дрібного жука на кроні дерева досить важко.

Трубкокрути завдають значної шкоди плодовим, декоративним та лісовим культурам. У перелік кормових рослин входять виноград, береза, яблуня, груша, слива, вишня, а також ліщина.

Шкоду завдають як дорослі особини, що вигризають отвори в листках та молодих пагонах, так і личинки, які живляться тканинами згорнутого в «сигари» листя.

Масове ураження призводить до передчасного листопаду, ослаблення імунітету рослини та зниження інтенсивності фотосинтезу, що прямо відображається на продуктивності дерев.

При сильному зараженні може спостерігатися деформація та всихання молодих пагонів, що є критичним для саджанців та молодих дерев у розплідниках.

Економічні збитки виражаються у втраті товарного вигляду продукції та зниженні зимостійкості багаторічних насаджень через порушення вегетаційних процесів.

Вихід жуків із місць зимівлі, де вони проводять холодний період у ґрунті або під опалим листям, зазвичай збігається з фазою розпускання бруньок та початком активного росту листя навесні.

Найбільша активність імаго припадає на травень та червень, коли відбувається активне спарювання та відкладання яєць у згорнуте особливим чином листя.

Розвиток личинок всередині листкових трубочок триває кілька тижнів, після чого вони йдуть у ґрунт для заляльковування. Друге покоління залежно від кліматичної зони може розвиватися в середині літа.

Восени дорослі особини та лялечки йдуть на зимівлю, завершуючи річний цикл розвитку шкідника в саду.

Погодні умови, такі як волога весна, можуть сприяти більш масовій появі шкідника на початку сезону.

Головною та найбільш впізнаваною ознакою присутності трубкокрута є наявність на гілках згорнутих у щільні трубочки або воронки пошкоджених листків.

Листя всередині таких «сигар» поступово буріє, висихає і згодом опадає на землю, створюючи сприятливі умови для заляльковування личинок.

При уважному огляді можна виявити характерні дірчасті пошкодження на непошкодженому листі, зроблені жуками в період додаткового живлення.

На ранніх стадіях пошкодження можуть бути помітні лише як легке скручування країв листка, але в міру роботи самки трубочка стає чітко видимою.

• Наявність скрученого листя на дереві.
• Буріння та всихання фрагментів листя.
• Передчасне опадання зав’язі або листя.

Агротехнічні методи є основою боротьби: важливо своєчасно збирати та знищувати опалі «трубочки» з личинками до того, як шкідник піде в ґрунт.

Регулярне перекопування пристовбурних кіл восени та ранньою весною дозволяє зруйнувати місця зимівлі шкідника та знизити загальну чисельність популяції на ділянці.

У період масової появи жуків ефективною є обробка дерев інсектицидами системної або контактної дії, дозволеними до застосування в садах.

Застосування біологічних препаратів (на основі бактерій або грибів) показує хороші результати при помірному заселенні шкідником, зберігаючи корисну ентомофауну.

Важливо стежити за станом молодих саджанців, оскільки для них пошкодження листкового апарату трубкокрутом є найбільш небезпечним і може призвести до загибелі рослини.