Дельфацида

Дельфациди (Delphacidae) — родина комах з ряду напівтвердокрилих, що належать до надродини цикадових. Це дрібні комахи, які завдяки розвиненим заднім ногам здатні до стрибків.

Головною ознакою для ідентифікації родини є наявність великої шпори на вершині задніх гомілок, яка за формою нагадує трикутну пластинку.

Довжина тіла імаго зазвичай не перевищує 5 мм, а забарвлення варіюється від світло-жовтого до чорного, що дозволяє їм легко ховатися серед травостою.

Життєвий цикл включає стадії яйця, личинки п'яти віків та дорослої особини. Більшість видів зимують на стадії личинки у поверхневому шарі ґрунту або в залишках рослин.

Вони є дуже чутливими до рівня вологості, тому найбільш масово розмножуються в умовах з підвищеною вологістю та густим травостоєм.

Шкідник завдає значної шкоди посівам пшениці, жита, ячменю, вівса та кукурудзи, висмоктуючи поживні соки з молодих тканин рослин.

Крім прямої шкоди від живлення, дельфациди є небезпечними векторами вірусних захворювань злакових культур, що значно знижує врожайність.

Пошкоджені рослини пригнічуються, їх ріст сповільнюється, а листя починає жовтіти та скручуватися, що веде до часткової втрати посівів.

На ранніх етапах розвитку пошкодження призводять до деформації пагонів, через що рослина може не сформувати повноцінний колос.

Масове розмноження комах здатне призвести до суттєвого зменшення густоти стояння рослин на полі, особливо в несприятливих для культури умовах.

Вихід імаго з місць зимівлі починається ранньою весною, коли температура стає стабільно позитивною, зазвичай вище 10 градусів тепла.

Максимальна чисельність шкідника на полях спостерігається на початку літа, що збігається з фазами інтенсивного росту зернових культур.

За сезон розвивається декілька поколінь комах, що забезпечує постійну загрозу посівам протягом усього вегетаційного періоду.

Восени дорослі особини мігрують на озимі посіви або багаторічні злакові трави, де готуються до зимівлі під шаром рослинних решток.

Посушливі періоди можуть стримувати розвиток популяції, проте волога погода сприяє вибуховому розмноженню дельфацид.

Першим симптомом ураження є хлоротичні плями на листках, які згодом зливаються, спричиняючи відмирання тканин рослини.

При зараженні вірусами, які переносять дельфациди, рослини набувають карликового вигляду, виглядають хворими та пригніченими.

При огляді посівів у прикореневій зоні або на нижній частині листків можна побачити велику кількість стрибаючих дрібних комах.

Пожовтіння кінчиків листків та затримка виходу в трубку є частими ознаками того, що посіви атаковані цим видом шкідника.

Поява клейкого нальоту на поверхні рослин також свідчить про активну життєдіяльність комах, що висмоктують сік.

Ефективним методом захисту є проведення глибокої зяблевої оранки, яка закладає джерела інфекції та місця зимівлі глибоко у ґрунт.

Важливо своєчасно видаляти бур'яни з родини злакових навколо полів, які виступають резерваціями для шкідників.

Дотримання сівозміни та оптимальних термінів посіву дозволяє уникати збігу фаз вразливості рослин з періодами масового виходу шкідника.

За необхідності застосовують системні інсектициди, що мають тривалу дію проти широкого спектра сисних шкідників зернових.

Використання генетично стійких або менш вразливих сортів зернових значно зменшує ризик отримання критичних збитків від дельфацид.