Гігантська вета

Гігантська вета (Deinacrida) належить до ряду прямокрилих та родини Anostostomatidae. Це великі комахи, що зазвичай не мають крил, але мають надзвичайно міцний хітиновий екзоскелет.

Зовні вони нагадують великих цвіркунів або коників, проте відрізняються масивним тілом, що може досягати значних розмірів, та потужними задніми ногами.

Самки цього виду є одними з найважчих комах на планеті. Їхній розвиток відбувається повільно, а повний життєвий цикл може тривати до двох років, що є характерною ознакою для мешканців острівних екосистем.

Ротові органи комах — це міцні мандибули, здатні подрібнювати жорсткі рослинні тканини, включаючи деревину або грубе листя кущів та дерев.

Вета — переважно нічні істоти, тому протягом дня вони шукають затишні темні місця, такі як тріщини в стовбурах, дупла дерев або густа лісова підстилка.

Дані комахи є фітофагами, що харчуються різними видами рослинності, включно з декоративними насадженнями та деякими сільськогосподарськими культурами.

Шкідливість проявляється в обгризанні молодого листя, бруньок та ніжних пагонів, що призводить до деформації рослин та затримки їхнього загального росту.

Для молодих саджанців дерев вета представляє найбільшу небезпеку, оскільки може перегризати молоді стебла в їх основі, що призводить до повної загибелі верхівкової частини рослини.

Комахи здатні масово з'являтися на ділянках з густою рослинністю, де вони завдають шкоди, порівнянну з діяльністю інших великих фітофагів.

Найбільший вплив на врожайність спостерігається при високій щільності популяції, коли рослини втрачають значну площу асиміляційної поверхні листя.

Основною ознакою присутності вети є великі, грубо обгризені краї листя, які виглядають як результат роботи потужних щелеп комах, що харчуються вночі.

На гілках та стовбурах молодих рослин можна помітити глибокі зазубрини або сліди укусів, які залишаються після спроб комах поласувати корою чи бруньками.

Наявність екскрементів специфічної форми поблизу кореневої системи або в місцях денного відпочинку шкідника є достовірним свідченням його присутності.

Денні укриття, що виглядають як затишні нірки або щілини в деревині, часто містять залишки їжі, що вказує на місце локалізації популяції в саду.

Характерний звук, схожий на стрекіт або скрип, що виникає в темний час доби при терті кінцівок, також може бути непрямим індикатором присутності цих комах.

Основним методом контролю є збір комах вручну у вечірній або нічний час, оскільки вони не дуже рухливі та їх легко виявити за допомогою ліхтарика.

Необхідно підтримувати чистоту на ділянці, видаляючи рослинні залишки та інше сміття, що служить природним укриттям для вети протягом світлового дня.

Застосування механічних бар'єрів, таких як клейкі стрічки або пояси на стовбурах, обмежує пересування комах до крон плодових дерев та декоративних кущів.

Хімічні засоби захисту мають обмежене застосування, оскільки багато видів Deinacrida мають природоохоронний статус, тому пріоритет надається безпечним методам.

Агротехнічна боротьба, зокрема перекопування ґрунту та регулярна обробка міжрядь, знищує місця потенційного розмноження та розвитку комах.