Пшенична совка

Пшенична совка Dargida albilinea — це нічний метелик, розмах крил якого становить 35-40 мм. Передні крила мають жовтувато-бурий колір із характерними світлими поздовжніми смужками вздовж жилок.

Личинки (гусениці) сягають довжини 35 мм. Їхнє тіло забарвлене в сірувато-зелені або бурі тони з поздовжніми темними смугами, що допомагає їм маскуватися на стеблах злаків.

Стадія лялечки проходить у ґрунті. Лялечка блискуча, темно-коричнева, зимує на глибині до 10 см, що дозволяє їй витримувати несприятливі зимові умови та низькі температури.

За сезон розвивається одна генерація шкідника. Весняний виліт метеликів збігається з фазою активного росту зернових культур, що створює сприятливі умови для відкладання яєць.

Імаго ведуть сутінковий спосіб життя, вдень вони ховаються в основі рослин або в щілинах ґрунту, стаючи майже непомітними для спостерігача.

Основними культурами, що страждають від цього шкідника, є озима та яра пшениця, ячмінь, жито та овес. В окремих випадках совка може пошкоджувати кукурудзу та дикорослі трави.

Гусениці молодшого віку поїдають епідерміс листків, утворюючи характерні довгасті віконця. Старші гусениці здатні повністю знищувати листову пластинку, залишаючи лише товсті жилки.

Найбільш небезпечним є період наливу зерна. Гусениці виїдають вміст колосків, пошкоджуючи зернівки, що призводить до появи щуплого зерна або повної пустоколосиці.

Масове розмноження шкідника на великих площах може викликати значне зниження врожайності, що вимірюється десятками відсотків втрат зернової маси.

Пошкоджені рослини стають вразливими до патогенних мікроорганізмів, які проникають у тканини через місця обгризання, що додатково погіршує якість врожаю.

Візуально присутність шкідника можна визначити за наявністю нерівномірних «виїдених» ділянок на листках, які стають помітними ще під час кущення зернових культур.

У фазу колосіння ознакою є пошкоджені колоски: обгризені остюки, частково або повністю виїдене зерно, а також наявність екскрементів на поверхні рослин.

При огляді посівів у нічний час на стеблах можна виявити самих гусениць, які активно живляться тканинами рослин, особливо в теплу та вологу погоду.

Пожовтіння та передчасне відмирання окремих частин рослин, а також сліди обгризання біля основи колоса свідчать про активність гусениць старших вікових груп.

Характерним сигналом для агронома є скупчення комах навколо певних ділянок поля, де спостерігається інтенсивне пошкодження вегетативної маси.

Глибока оранка ґрунту восени є ключовим агротехнічним заходом, оскільки вона виносить лялечок на поверхню, де вони гинуть від морозів або стають здобиччю птахів.

Боротьба з бур'янами на краях полів та в смугах відчуження зменшує кількість місць резервації шкідника, що обмежує його міграцію на посіви культурних злаків.

Застосування інсектицидів контактно-кишкової дії є доцільним у період масового відродження гусениць, коли вони ще не встигли завдати значної шкоди колосу.

Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів або бактерій дозволяє контролювати чисельність шкідника без шкоди для корисної фауни.

Регулярний моніторинг за допомогою світлових пасток дає змогу вчасно попередити про початок льоту метеликів та спланувати обробки посівів з максимальною ефективністю.