Ялинова шишкова плодожерка

Ялинова шишкова плодожерка (лат. Cydia strobilella) — це лускокрила комаха з родини листокруток, яка є небезпечним шкідником насіннєвого фонду хвойних порід. Доросла особина має розмах крил близько 15 мм та захисне забарвлення, що ідеально зливається з корою дерева.

Личинка, або гусениця, проходить кілька етапів розвитку, харчуючись тканинами шишки. Вона має типовий вигляд для гусениць плодожерок: світле тіло з добре вираженою темною головою, що дозволяє їй ефективно пересуватися всередині щільних ялинових шишок.

Шкідник спеціалізується виключно на поїданні насіння ялини. Гусениці вигризають внутрішні частини насіннєвих лусок та самі насінини, що робить їх непридатними для лісовідновлення та промислового збору посівного матеріалу.

Рівень шкодочинності залежить від кліматичних умов конкретного сезону. В окремі роки пошкодження може охоплювати майже весь врожай шишок на ділянці, що призводить до значних економічних втрат для лісництв та селекційних господарств.

Період активності імаго припадає на період запилення ялини, зазвичай це травень-червень. Самки відкладають яйця по одному на молоді шишки, де вони пізніше відроджуються і проникають всередину для живлення.

Зимує комаха переважно у стадії гусениці всередині шишок, що залишилися на дереві або впали на землю, а також у тріщинах кори нижньої частини стовбурів. Заляльковування відбувається навесні наступного року, після чого цикл повторюється знову.

Візуально розпізнати пошкоджену шишку можна за наявністю вихідних отворів, з яких виступає бурова мука — продукт життєдіяльності личинок. Такі шишки часто виглядають недорозвиненими, викривленими та можуть передчасно засихати.

Якщо розрізати пошкоджену шишку вздовж, всередині добре помітні ходи, прокладені личинкою, та екскременти. Насіння в таких шишках часто знищене вщент, що легко перевірити при спробі добути посівний матеріал.

Основою контролю є організаційно-господарські заходи. Найбільш ефективним методом є своєчасний збір шишок, поки гусениці не встигли вийти назовні, та їх подальша переробка на насіннєвих пунктах з дезінсекцією.

• Дотримання строків заготівлі насіння до вильоту метеликів.
• Моніторинг з використанням феромонних пасток для визначення строків хімічних обробок.
• Використання біопрепаратів на ранніх стадіях розвитку гусениць.
• Забезпечення санітарного стану насіннєвих плантацій для запобігання спалахам чисельності.