Шкідник · Твердокрилі (жуки)

Довгоносик-плодожил золотистий

Curculio auriger

Опис

Як розпізнати

Довгоносик-плодожил золотистий Curculio auriger належить до родини довгоносиків (Curculio) ряду твердокрилих. Цей вид вирізняється характерним довгим рострумом, який у самок значно довший за тіло і використовується для відкладання яєць всередину плодів.

Дорослі жуки мають розмір тіла 5–9 мм. Покриви тіла вкриті щільними золотистими лусочками, що забезпечує комасі ідеальне маскування на корі та листі дубів. Золотистий відтінок робить їх малопомітними для хижаків.

За систематикою цей вид є тісно пов’язаним з іншими представниками роду Curculio. Визначення виду часто проводиться за морфологічними ознаками та за типом кормової рослини, на якій він виявлений.

Личинки мають вигляд білих, безногих, серпоподібно вигнутих утворень з темно-коричневою головою. Вони є внутрішньоплодовими шкідниками, що повністю завершують свій цикл розвитку всередині горіхів або жолудів.

Лялькування відбувається в ґрунті, куди личинки заглиблюються після завершення живлення. Життєвий цикл тісно синхронізований із фенологією розвитку господаря.

Що пошкоджує

Основними культурами, що страждають від цього шкідника, є різні види дуба. Комаха завдає значної шкоди генеративним органам дерева, вражаючи плоди на стадії їх формування.

Окрім лісових насаджень, цей вид може бути присутнім у паркових зонах та ботанічних садах, де вирощуються відповідні породи дерев. Шкідливість проявляється у знищенні зародків насіння.

Пошкоджені плоди часто опадають передчасно, що призводить до втрати посівного матеріалу та зниження природного поновлення лісу. У розплідниках це стає серйозною проблемою для лісового господарства.

За умов масового розмноження довгоносик здатен пошкодити більшу частину врожаю жолудів. Це негативно впливає на екологічну стабільність насаджень та господарську діяльність.

Отвори, що залишаються після відкладання яєць, стають шляхами для проникнення вторинної мікрофлори. Це сприяє розвитку гнилей, що швидко псують навіть цілі на перший погляд плоди.

Коли з’являється

Активність імаго починається наприкінці весни, коли температура повітря стабільно підвищується. Жуки виходять з ґрунту і починають додаткове живлення на молодих пагонах та листках.

Період розмноження триває протягом усього літа. Самки шукають молоді плоди, які тільки починають формуватися, щоб зробити отвір за допомогою довгого хоботка та відкласти яйце.

Розвиток личинки всередині плоду триває кілька тижнів. Після повного дозрівання плоду личинка виходить назовні, прогризаючи круглий отвір, і заривається в ґрунт.

Осінній період є критичним для переходу личинок у ґрунт для зимівлі. Вони заглиблюються в землю, де створюють камеру, в якій залишаються до наступної весни.

Окуклювання відбувається тільки після зимівлі, зазвичай у травні або червні. Весь цикл розвитку одного покоління складає один рік, хоча інколи можлива діапауза.

Ознаки зараження

Найбільш помітною ознакою ураження є круглі отвори на поверхні жолудів. Вони виглядають так, ніби пробиті тонким цвяхом, і свідчать про вихід личинки назовні.

Передчасне опадання плодів під час їхнього формування є основним показником активності шкідника. Під кроною дерева можна побачити встелену опалими жолудями землю.

Внутрішня частина ураженого плоду зазвичай виїдена личинкою і заповнена екскрементами, які мають вигляд бурого борошна. Такі плоди стають дуже легкими на вагу.

Наявність жуків на стовбурах або листках під час вечірніх оглядів. При спробі доторкнутися до них, жуки швидко падають на землю і прикидаються мертвими.

Пожовтіння та в’янення окремих частин плодоніжки через травматичне пошкодження під час яйцекладки також свідчить про наявність шкідника у кроні дерева.

Заходи захисту

Основним агротехнічним заходом є збирання та знищення опалих плодів протягом усього сезону. Це дозволяє попередити перехід личинок у ґрунт для зимівлі.

Осіння оранка або глибоке розпушування ґрунту в пристовбурних колах сприяє знищенню зимуючих лялечок та личинок. Це значно знижує кількість шкідників на наступний рік.

  • Використання природних ентомофагів, що знищують личинок всередині ґрунту.
  • Застосування біологічних препаратів у період весняного виходу жуків.
  • Хімічна обробка насаджень у пік чисельності імаго перед відкладанням яєць.
  • Використання світлових пасток для моніторингу появи перших особин.
  • Підбір стійких видів та форм дерев для створення нових насаджень.

Для промислових розплідників важливо проводити моніторинг чисельності, щоб визначити доцільність проведення хімічних обробок. Ефективність захисту залежить від вчасної реакції.

Знищення бур’янів у міжряддях та регулярне обрізання сухих гілок допомагає підтримувати високий імунітет дерев та знижувати рівень розмноження шкідника.

Біологія

Систематика

Латинська назва
Curculio auriger
Ряд
Твердокрилі (жуки)
Родина
Curculionidae
Код EPPO
CURCAU
Спільнота

Обговорення

Поки немає обговорень — будьте першим.