Криптургус сірий

Криптургус сірий (лат. Crypturgus cinereus) належить до родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae). Це дрібний жук, розмір якого зазвичай становить 1,0–1,5 мм.

Тіло комахи має витягнуту циліндричну форму, забарвлене у темно-бурі або майже чорні кольори. Поверхня надкрил вкрита густими короткими сіруватими волосками, що і дало назву цьому виду.

Голова жука прихована передньоспинкою. Вусики мають характерну булаву, що є важливою ознакою при визначенні виду під мікроскопом у лабораторних умовах.

Личинки криптургуса сірого безногі, С-подібної форми, пристосовані до життя під корою, де вони харчуються м’якими тканинами дерева.

Цей вид часто веде прихований спосіб життя, оселяючись у вже існуючих ходах більших за розміром короїдів, що робить його виявлення досить складним завданням для лісопатологів.

Основними об’єктами пошкодження є хвойні породи, зокрема ялина європейська, рідше сосна та інші хвойні дерева. Шкідник віддає перевагу ослабленим або поваленим деревам.

Часто зустрічається у ходах короїда-типографа, використовуючи їх для проникнення у товщу кори, де прокладає власні розгалужені ходи в лубі.

Пошкодження камбію та лубу порушує провідну систему дерева, що в поєднанні з іншими шкідниками призводить до швидкого відмирання хвойних насаджень.

Найбільшої шкоди завдають масові поселення комах на стовбурах дерев, які вже мають фізіологічне ослаблення через посуху або інші несприятливі чинники.

Наявність великої кількості криптургуса на порубкових рештках сприяє швидкому накопиченню чисельності шкідника та його подальшому переходу на здорові дерева в лісі.

Льот дорослих жуків починається навесні та триває до початку літа, що збігається з активністю інших видів короїдів, які населяють хвойні породи.

Зимують як імаго, так і личинки різного віку, сховавшись у корі дерев, де вони витримують низькі зимові температури завдяки захисним властивостям деревини.

У теплу пору року розвиток одного покоління відбувається досить швидко, тому за сезон може спостерігатися розвиток одного або навіть двох поколінь залежно від регіону.

Активність шкідника тісно корелює з вологістю повітря та температурою стовбура дерева, що впливає на інтенсивність заселення нових територій.

Після завершення циклу розвитку нові покоління жуків виходять на поверхню та розселяються, знаходячи нові місця для живлення та відкладання яєць.

Першою ознакою заселення є дрібні, майже непомітні вхідні отвори на поверхні кори дерева, які можна виявити лише при детальному огляді.

Під корою помітні вузькі, заплутані ходи, які часто перетинаються, що свідчить про високу щільність популяції шкідника у пошкодженому дереві.

З часом дерево починає змінювати колір хвої на бурий, що є наслідком пошкодження судинної системи, проте часто це відбувається вже при значному заселенні стовбура.

Накопичення бурового борошна у тріщинах кори є прямим показником того, що жуки активно прогризають ходи та живляться тканинами дерева.

При знятті фрагментів кори можна побачити як самі ходи, так і личинок або імаго криптургуса, що підтверджує факт зараження саме цим видом.

Основним методом контролю є своєчасна санітарна рубка та видалення заражених дерев, що дозволяє суттєво знизити чисельність популяції в насадженні.

Необхідно дотримуватися правил лісового господарства, зокрема своєчасно прибирати валежник та порубкові рештки, які є головним джерелом поширення шкідника.

Хімічний захист передбачає обробку стовбурів дерев інсектицидами, які запобігають проникненню шкідника під кору під час його активного льоту.

• Постійний моніторинг стану хвойних насаджень.
• Видалення хворих дерев до вильоту молодих жуків.
• Використання пасток для відлову комах.

Підтримка загального здоров’я лісу, покращення санітарного стану насаджень та вчасне проведення доглядових робіт є найкращим захистом від криптургуса сірого.