Кроссотарзус Бонвулуара

Кроссотарзус Бонвулуара (Crossotarsus bonvouloiri) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae).

Дорослі особини — це дрібні жуки циліндричної форми, що ідеально пристосовані до життя всередині деревини.

Колір тіла зазвичай темно-коричневий, що дозволяє комасі бути непомітною під час пересування в ходах.

Морфологія комах включає подовжене тіло та спеціальні вирости на надкрилах для виштовхування бурового борошна.

Личинки мають білий колір, безногу форму та потужний ротовий апарат для живлення щільними тканинами дерева.

Основними господарями даного виду є різні породи листяних дерев, що поширені у тропічних та субтропічних регіонах.

Шкідник надає перевагу ослабленим, зрізаним або нещодавно поваленим деревам, створюючи загрозу для лісового господарства.

Жуки проникають глибоко у стовбур, прокладаючи розгалужені системи ходів у заболоні та ядровій деревині.

Пошкодження призводять не лише до руйнування структури стовбура, а й до занесення патогенних грибів, що викликають гниття.

Економічні збитки виражаються у значному зниженні якості пиломатеріалів та їх непридатності для промислового використання.

Головною ознакою зараження є наявність дрібних круглих отворів у корі, через які жуки проникають всередину стовбура.

Біля вхідних отворів часто помітні накопичення бурового борошна — дрібних тирсових мас, що залишаються після роботи шкідника.

Якщо дерево було уражене під час активного росту, на корі можуть з'являтися сліди витікання соку.

При знятті кори стають помітними чіткі вхідні канали, які йдуть перпендикулярно вглиб деревної маси.

Внутрішня частина дерева при масовому зараженні стає крихкою та втрачає несучу здатність, що призводить до загибелі рослини.

Основою системи захисту є своєчасне проведення санітарних рубок та вивезення ураженої деревини з лісу.

Слід уникати тривалого зберігання неокорених колод у місцях, де сприятливі умови для розвитку популяцій шкідника.

Використання феромонних пасток дає можливість проводити моніторинг чисельності та визначати оптимальний час для заходів боротьби.

Хімічний захист інсектицидами є доцільним лише на складах, проте він обмежений через глибоке знаходження личинок у деревині.

• Постійний лісопатологічний нагляд
• Оперативна переробка поваленої деревини
• Очищення від кори при зберіганні