Корнітермес

Корнітермес (лат. Cornitermes) належить до ряду Терміти (Isoptera), родини Termitidae. Це соціально організовані комахи, які створюють складні підземні або наземні гнізда, відомі як термітники.

Зовнішньо представники роду характеризуються наявністю спеціалізованих солдатів, які мають потужні мандибули, пристосовані для захисту колонії від ворогів.

Робочі особини мають світле забарвлення і позбавлені пігментації через підземний спосіб життя, де сонячне світло повністю відсутнє.

Розмноження відбувається через формування нових репродуктивних пар, які після шлюбного польоту відкидають крила та починають будувати нову сім'ю в ґрунті.

Біологія цих термітів тісно пов'язана з переробкою целюлози, але за нестачі природного корму вони переходять на живі тканини рослин, стаючи небезпечними шкідниками.

Корнітермес завдає значної шкоди лісовим культурам, зокрема плантаціям евкаліпта, а також багатьом сільськогосподарським рослинам у регіонах свого поширення.

Комахи пошкоджують кореневу систему дерев та чагарників, що призводить до порушення водного балансу та поступового усихання надземної частини рослини.

Крім прямого пошкодження коріння, шкідники проникають у нижню частину стовбура, виїдаючи внутрішні тканини, що знижує механічну стійкість та якість деревини.

Шкода завдається як молодим саджанцям, що можуть загинути за короткий термін, так і дорослим деревам, життєздатність яких постійно виснажується.

Пошкоджені ділянки часто стають воротами для вторинних грибкових інфекцій, які проникають через ходи, прокладені термітами в тканинах рослин.

Першим симптомом зараження ділянки є поява характерних земляних насипів або термітників поблизу основи стовбурів чи на полях.

Візуально можна виявити наявність ґрунтових галерей, прокладених термітами по поверхні стовбурів або ґрунту, що ведуть до місця харчування.

У уражених рослин спостерігається раптове в'янення листя, пожовтіння та передчасне опадання навіть при достатньому зволоженні ґрунту.

При огляді кореневої шийки виявляються характерні ходи, виконані у вигляді наскрізних отворів або виїдених порожнин у корі та деревині.

У критичних ситуаціях при огляді прикореневої зони видно скупчення самих комах та залишки їх трубчастих захисних конструкцій з екскрементів.

Основним методом боротьби є застосування специфічних інсектицидів, що вносяться безпосередньо в ґрунт навколо кореневої зони для створення бар'єру.

Ефективним вважається використання принадочних станцій, що містять повільно діючі отрути, які робочі особини переносять усередину гнізда до матки.

Агротехнічні заходи включають глибоку оранку ділянок перед посадкою, яка руйнує поверхневі гнізда та галереї, ускладнюючи облаштування термітів.

Рекомендується обов'язкове видалення пнів та рослинних решток, які слугують природною кормовою базою та місцем початкового заселення шкідників.

Біологічні методи контролю включають використання природних ентомопатогенних грибів, які при внесенні в місця скупчення комах викликають епізоотії всередині колонії.