Клоп-черепашка строкатий

Клоп-черепашка строкатий (Coptosoma variegatum) належить до родини Plataspidae ряду напівтвердокрилих. Це невелике комаха з довжиною тіла від 3 до 5 мм, що має виражену округлу, сильно опуклу форму.

Забарвлення дорослих особин варіюється від буро-чорного до темно-коричневого з характерним світлим або жовтуватим строкатим малюнком на щитку та передньоспинці.

Голова у цього виду відносно невелика, щільно притиснута до передньоспинки, що надає йому вигляд компактного «щитика».

Яйця комаха відкладає групами, часто двома паралельними рядами, що є важливою ознакою для діагностики в польових умовах під час фітосанітарного моніторингу.

Личинки візуально схожі на дорослих комах, але мають м'якіші покриви та проходять кілька етапів розвитку, поступово набуваючи кольору імаго.

Основна шкода від клопа-черепашки строкатого пов'язана з пошкодженням сільськогосподарських культур родини бобових, зокрема сої, гороху та квасолі.

Комаха висмоктує клітинний сік із різних частин рослини, що призводить до загального ослаблення організму та зниження врожайності насіннєвого матеріалу.

Цей шкідник веде потайний спосіб життя, часто концентруючись у пазухах листків або нижніх частинах стебел, що ускладнює своєчасне виявлення та проведення обробок.

У разі інтенсивного розмноження колонії можуть повністю заселяти боби, що призводить до деформації стручків та зупинки їхнього розвитку.

Окрім культурних рослин, клоп активно живиться на дикорослих бобових, що дозволяє шкіднику зберігати високу чисельність популяції протягом тривалого періоду.

Зимують дорослі клопи в стадії імаго, ховаючись під опалим листям, у рослинних рештках, сухих стеблах бур'янів або у верхньому шарі ґрунту поблизу полів.

Весняне пробудження комах починається при стійкому прогріванні повітря до 15–18 градусів, після чого вони перелітають на посіви бобових культур.

Масовий вихід і активне живлення спостерігаються в кінці травня — червні, що збігається з фазою активного росту вегетативної маси молодих рослин.

Протягом сезону розвивається одне покоління, проте в південних регіонах за умов тривалого теплого літа можлива часткова генерація другого покоління.

Восени, після завершення вегетації культур, клопи мігрують у місця зимівлі, де вони готуються до періоду спокою до наступного сезону.

Першими ознаками ураження є поява світлих крапок на листі — це сліди проколів, через які шкідник висмоктує сік, порушуючи процеси фотосинтезу.

При масовому заселенні листя жовтіє, скручується і передчасно відмирає, що значно пригнічує розвиток всього рослинного організму.

На бобах можна помітити ділянки некрозу та деформації, всередині яких насіння стає щуплим, втрачає свою масу та схожість.

Наявність екскрементів у вигляді темних точок на поверхні рослин є візуальним доказом активності колоній клопів у посіві.

При огляді посівів у ранкові години шкідників можна знайти на нижній стороні листків або безпосередньо на квітконіжках, де вони харчуються.

Головним заходом є дотримання сівозміни, що перериває цикл розмноження шкідника на одному полі протягом кількох років.

Боротьба з бур'янами, особливо бобовими видами, є критично важливою для зменшення кормової бази шкідника поза культурними посівами.

За перевищення порогу шкідливості рекомендується застосування інсектицидів системної дії, дозволених для використання на бобових культурах.

Важливо уникати обробок під час масового цвітіння, щоб не завдати шкоди корисним комахам-запилювачам, що відвідують ці рослини.

• Моніторинг чисельності за допомогою пасток або огляду.
• Використання стійких до шкідників сортів сільськогосподарських культур.
• Крайові обробки інсектицидами в період масового заселення поля.