Буряковий довгоносик-стеблоїд

Буряковий довгоносик-стеблоїд (Conorhynchus mendicus) — це комаха з родини довгоносиків (Curculionidae), що завдає значної шкоди посівам буряків.

Дорослий жук має довжину тіла від 10 до 16 міліметрів, вкритий густими світло-сірими лусочками, що робить його малопомітним на ґрунті.

Головотрубка у жука розвинена, потужна, що дозволяє йому легко прогризати тканини молодих рослин та коріння.

Личинки мають С-подібну форму, безногі, білого кольору з вираженою коричневою головою, вони ведуть прихований спосіб життя в ґрунті.

Ці комахи мають складний життєвий цикл з тривалим періодом живлення личинок, що робить боротьбу з ними досить складною.

Шкідник спеціалізується на живленні культурами з родини лободових, зокрема на цукрових, кормових та столових буряках.

Дорослі особини в першу чергу атакують сходи, пошкоджуючи їх на рівні ґрунту або вигризаючи тканини сім'ядолей.

Личинки, перебуваючи в ґрунті, проникають у кореневу систему або стебло, створюючи там розгалужені ходи, що призводить до пригнічення росту.

Такі пошкодження відкривають шлях для вторинних інфекцій, бактерій та грибів, що спричиняють гниття та загибель цілих коренеплодів.

В результаті господарства втрачають значну частину врожаю, а також якісні показники цукристості коренеплодів стають критично низькими.

Вихід жуків з місць зимівлі збігається з прогріванням ґрунту до 10-12 градусів, зазвичай це відбувається у квітні або на початку травня.

Найбільшої шкоди сходам дорослі жуки завдають у травні, коли культура найбільш вразлива до механічних пошкоджень.

Самки відкладають яйця в ґрунт біля основи стебла, після чого виходять личинки, які починають активне живлення протягом літа.

Заляльковування відбувається у ґрунті в спеціальних камерках, де комахи перебувають до кінця літнього сезону.

Зимують дорослі особини, які встигли розвинутися до осені, зариваючись глибоко у ґрунт для перечекання зимових морозів.

Первинною ознакою наявності шкідника на полі є фігурне об'їдання країв листків у молодих рослин буряка.

Зів'ялі листки в денні години при нормальній вологості ґрунту вказують на те, що корінь рослини сильно пошкоджений личинкою.

При розкопуванні ґрунту навколо стебла можна виявити ходи та порожнини, а також саму личинку білого кольору.

Порушення рівномірності посівів, коли рослини випадають рядами, є прямим сигналом для проведення інспекції поля на наявність довгоносика.

На коренеплодах при збиранні часто помітні глибокі рани та деформації, які є наслідком діяльності личинок протягом вегетації.

Ефективний контроль починається з правильної сівозміни, що обмежує накопичення популяції шкідника на одному полі.

Глибока оранка восени знищує значну частину зимуючих особин, вивертаючи їх на поверхню, де вони гинуть від холоду або хижаків.

Використання інсектицидних протруйників насіння дозволяє захистити посіви у найбільш вразливий період появи перших сходів.

Видалення бур'янів родини лободових з поля та країв доріг зменшує шанси шкідника на розмноження до появи культурних рослин.

Хімічні обробки посівів інсектицидами системної або контактної дії проводяться при виявленні порогової кількості шкідників на квадратний метр.