Кономірма

Кономірма (Conomyrma) — це рід мурах, які належать до підродини Dolichoderinae та є поширеними мешканцями ґрунтового шару в багатьох регіонах.

Ці комахи мають невеликий розмір і часто відрізняються світло-коричневим або жовтуватим забарвленням, що дозволяє їм залишатися непомітними в ґрунті.

Однією з біологічних особливостей є їхня здатність виділяти секрети з характерним запахом, який виконує захисну функцію для колонії при виникненні загрози.

Вони є соціальними комахами, які будують складні системи підземних ходів, що можуть охоплювати значну територію під кореневою системою садових і городніх рослин.

Робочі особини дуже активні та агресивні в обороні своїх гнізд, що ускладнює проведення агротехнічних заходів у місцях їхнього масового розселення.

Основна шкода від кономірми полягає в симбіозі з іншими шкідниками, такими як попелиця та борошнисті червеці, яких мурахи активно розводять на культурних рослинах.

Мурахи переносять комах-шкідників на здорові пагони та захищають їх від природних ворогів, що сприяє стрімкому розмноженню попелиці та знищенню листя.

Виділення солодкого секрету, який збирають мурахи, створює ідеальні умови для розвитку сажистого грибка, що негативно впливає на процес фотосинтезу рослин.

Крім того, підземна активність мурах під час будівництва гнізд пошкоджує кореневу систему молодих рослин, що призводить до їхнього ослаблення та відставання в рості.

У разі значного заселення ділянки ці комахи можуть суттєво знизити загальну врожайність овочевих та ягідних культур через постійний стресовий стан у рослин.

Життєвий цикл кономірми тісно пов'язаний із температурним режимом, а вихід мурах на поверхню розпочинається навесні після достатнього прогрівання ґрунту.

Максимальна активність спостерігається протягом усього літа, коли дорослі особини інтенсивно доглядають за личинками та забезпечують поживними речовинами колонію.

Саме в літній період відбувається найбільш активне перенесення попелиці на молоді пагони, що вимагає пильної уваги від агрономів та городників.

Восени активність поступово знижується, оскільки комахи переміщуються в нижні шари ґрунту, щоб уникнути низьких температур та забезпечити виживання королеви.

Біологічний розвиток кожної колонії залежить від наявності стабільної кормової бази у вигляді вуглеводів, які вони отримують від симбіотичних комах.

Основними ознаками присутності кономірми є поява маленьких земляних насипів біля основ стебел рослин та чітко виражені стежки, якими пересуваються робочі особини.

Присутність великої кількості попелиці на пагонах, яку охороняють мурахи, є головним сигналом того, що на ділянці облаштовано мурашник цього виду.

Рослини, поблизу яких оселилися мурахи, часто мають пригнічений вигляд, скручене листя та сліди сажистого нальоту, що перешкоджає нормальному розвитку.

Пошкоджені ґрунтові шари навколо кореневої системи можуть призводити до швидкого пересихання землі та нерівномірного зволоження під час поливу.

• Візуальні стежки мурах на ґрунті.
• Земляні горбки біля коріння рослин.
• Масове скупчення попелиці на молодих пагонах.
• Наявність чорного нальоту на поверхні листків.

Боротьба з кономірмою повинна бути комплексною і включати як боротьбу з самими мурахами, так і заходи щодо знищення шкідників, яких вони випасають.

Застосування інсектицидів, що діють на нервову систему комах, є найбільш ефективним способом швидкого зниження чисельності колонії в межах присадибної ділянки.

Регулярне розпушування ґрунту та перекопування міжрядь руйнує цілісність мурашників, роблячи умови проживання непридатними для подальшого розвитку потомства.

Встановлення липких стрічок або спеціальних поясів на стовбури дерев перешкоджає доступу мурах до колоній попелиці, що призводить до природної загибелі шкідників у кроні.

Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів також може бути доцільним, оскільки вони діють вибірково і безпечні для навколишнього середовища.