Конусоголов короткокрилий

Конусоголов короткокрилий (Conocephalus discolor) належить до ряду прямокрилих та родини справжніх коників (Tettigoniidae). Ця комаха має видовжену голову конічної форми, що дало назву виду.

Доросла особина сягає 12–16 мм у довжину. Колір тіла варіюється від трав'янисто-зеленого до жовтувато-бурого, що допомагає їй ховатися серед стебел злаків.

Крила розвинені слабко і зазвичай не досягають кінця черевця, тому конусоголов короткокрилий не здатен до дальніх міграцій, проте активно пересувається у межах поля.

Самки мають довгий, дещо вигнутий яйцеклад, за допомогою якого вони розміщують яйця всередині тканин стебел рослин.

Личинки проходять кілька стадій розвитку, поступово збільшуючись у розмірах, але зберігаючи загальні риси будови дорослої комахи.

Шкідник пошкоджує переважно злакові культури, такі як пшениця, овес та ячмінь, а також дикорослі трави, що ростуть на узбіччях.

Дорослі комахи та личинки обгризають листові пластинки, залишаючи на них довгасті отвори або вигризаючи краї листків, що погіршує розвиток рослини.

Найбільша загроза виникає під час цвітіння та наливу зерна, коли комахи пошкоджують колосся, вигризаючи поверхневі тканини та молоді зернівки.

Пошкодження стебел призводить до їх ослаблення, що в умовах сильного вітру може спричинити полегання посівів.

Масова поява шкідника на краях полів часто призводить до локальних, але суттєвих втрат врожайності зернових культур.

Конусоголов розвивається в одній генерації протягом року, перезимовуючи у фазі яйця, відкладеного в стебла рослин.

Вихід личинок з яєць спостерігається навесні, коли ґрунт достатньо прогрівається, зазвичай це відбувається у травні.

Розвиток личинок триває до середини літа. Дорослих комах можна спостерігати на полях починаючи з липня та до кінця серпня.

Активний період живлення та розмноження припадає на другу половину літа, коли шкідники стають найбільш помітними у травостої.

З настанням осінніх похолодань дорослі особини гинуть, залишивши майбутнє покоління у вигляді яєць, які витримують зимові умови.

Основними ознаками присутності шкідника є «обтріпане» листя зернових з характерними слідами поїдання комахами з гризучим ротовим апаратом.

Комах можна виявити при огляді посівів у вечірній час, коли вони стають більш активними та видають характерні звуки.

При огляді колосків можна помітити пошкоджені лусочки, які мають вигляд дрібних ран або виїдених ділянок.

Наявність екскрементів на листі або біля основи стебла є додатковим підтвердженням активності личинок конусоголова.

Часто шкода від шкідника виглядає як осередкове пошкодження рослин вздовж меж поля з луками або іншими необроблюваними територіями.

Боротьба з конусоголовом починається з агротехнічних заходів, зокрема з регулярного скошування бур'янів навколо полів для зменшення місць зимівлі.

Використання хімічних засобів захисту (інсектицидів) доцільне лише при масовому розмноженні, коли поріг шкодочинності значно перевищено.

Оранка або дискування після збору врожаю сприяє знищенню яєць, відкладених у стерні, що зменшує чисельність популяції на наступний рік.

Дотримання сівозміни дозволяє розірвати цикл розвитку шкідника, обмежуючи доступ до кормових рослин.

Підтримка природних ворогів, зокрема птахів, допомагає стримувати чисельність конусоголова на низькому рівні без застосування пестицидів.