Компус зеленосмугий

Компус зеленосмугий (Compsus viridivittatus) є представником родини довгоносиків (Curculionidae), що належать до ряду твердокрилих. Комаха має впізнавану зовнішність завдяки дрібним лусочкам, які вкривають тіло та надають йому металево-зеленого відтінку з характерними поздовжніми смугами.

Дорослі особини мають типову для слоників будову: чітко виражену головотрубку та щільні надкрила. Довжина тіла імаго зазвичай варіюється від 10 до 15 міліметрів, що робить їх помітними на листках уражених рослин.

Личинки цього виду розвиваються у ґрунті або безпосередньо в кореневій зоні, вони безногі, білого кольору з темною головною капсулою. На відміну від імаго, личинки ведуть прихований спосіб життя.

Біологія виду тісно пов'язана з тропічним і субтропічним кліматом, де чисельність популяцій може досягати критичних значень для промислових плантацій. Вид поширений переважно в регіонах Центральної та Південної Америки.

Розмноження відбувається статевим шляхом, самки відкладають яйця на поверхню листя або у тріщини кори, після чого личинки швидко переміщуються у ґрунт для живлення корінням.

Основними культурами, що страждають від цього шкідника, є цитрусові дерева, включаючи апельсин, лайм та лимон. Комаха здатна завдавати серйозної шкоди молодим саджанцям та дорослим плодовим деревам.

Крім цитрусових, зафіксовано пошкодження широкого спектра декоративних рослин та деяких сільськогосподарських культур, що вирощуються у вологих тропічних умовах.

Дорослі жуки пошкоджують вегетативні органи рослин, вигризаючи краї листкових пластинок, що призводить до значної втрати асиміляційної поверхні крони.

Личинки, що мешкають у прикореневій зоні, перегризають дрібні корінці, що порушує нормальне живлення та водопостачання рослини, значно сповільнюючи її ріст і розвиток.

Масове ураження може призводити до зниження врожайності плантацій, послаблення імунітету дерев та сприяти проникненню патогенів через пошкоджені тканини.

Першим очевидним симптомом присутності шкідника на кроні є характерне фігурне об'їдання країв листків, відоме як крайове об'їдання.

При огляді кореневої системи саджанців у ґрунті можна виявити личинок, які живляться дрібним корінням, спричиняючи в’янення надземної частини рослини під час посухи.

Дерева, які сильно уражені довгоносиками, демонструють ознаки хлорозу, що спричинений порушенням провідності поживних речовин через пошкодження кореневої системи.

Зменшення темпів приросту пагонів та передчасне опадання листя є непрямими індикаторами високої чисельності популяції Compsus viridivittatus у саду.

У ранкові або вечірні години дорослих жуків можна помітити на нижній стороні листя, де вони ховаються від прямого сонячного світня.

Основним методом боротьби є застосування системних інсектицидів, які ефективно впливають як на імаго при живленні листям, так і на личинок при внесенні засобів у ґрунт.

Агротехнічні заходи включають підтримання чистоти в саду, регулярне знищення бур'янів та обробку пристовбурних кіл, що ускладнює умови для окукливання личинок.

Біологічний захист може включати використання ентомопатогенних грибів та нематод, які успішно пригнічують чисельність личинкової стадії в ґрунті.

Ручне збирання дорослих особин у ранкові години ефективне лише на невеликих присадибних ділянках при низькій щільності шкідника.

Моніторинг чисельності за допомогою клейових пасток дозволяє вчасно виявити початок вильоту жуків та провести захисні заходи до масового відкладання яєць.