Колларія

Колларія (Collaria) — це рід комах із родини сліпняків (Miridae), які належать до ряду напівтвердокрилих. Ці клопи є вузькоспеціалізованими шкідниками, що живляться соками рослин родини злакових.

Доросла особина має видовжену форму тіла, довжина якого зазвичай становить 5–8 міліметрів. Колірний спектр варіюється від світло-коричневого до майже чорного, що забезпечує їм гарну маскувальну здатність.

Морфологічно вони пристосовані до швидкого пересування, маючи розвинені крила, які дають змогу перелітати на значні відстані між дільницями кормових рослин.

Ротовий апарат у представників цього роду представлений хоботком, який дозволяє ефективно проколювати щільні оболонки зернівок та стебел для висмоктування поживних речовин.

Німфи (личинки) за зовнішніми характеристиками подібні до дорослих особин, але значно менші за розміром і не мають сформованих крил, проходячи кілька вікових стадій розвитку.

Колларія завдає шкоди переважно культурним та диким злакам, зокрема пшениці, ячменю, житу та вівсу, що робить їх серйозною загрозою для зернових господарств.

Найбільшої шкоди фітофаг завдає у фазах цвітіння та наливу зерна, коли в колосі зосереджується максимум поживних речовин, необхідних для росту та розвитку шкідника.

Через проколи, зроблені клопами, відбувається порушення фізіологічних процесів у зернівках, що призводить до їх виснаження, зморшкуватості та зниження маси тисячі зерен.

Пошкоджені колосся часто втрачають товарний вигляд і стають схильними до зараження грибковими патогенами, які потрапляють у тканини рослин через місця проколів.

Масове поширення шкідника на полі може призвести до значних втрат врожаю, оскільки зерно втрачає свої посівні якості та стає непридатним для тривалого зберігання.

Життєвий цикл комах повністю підпорядкований фенологічним фазам розвитку злакових трав. Зимуючою стадією зазвичай є яйце, що відкладене в тканини рослин.

Весняне пробудження личинок відбувається з підвищенням температури ґрунту та повітря, що збігається з початком інтенсивного росту озимих та ярих культур.

Активний літ дорослих особин спостерігається у період колосіння, коли комахи масово переходять на живлення генеративними органами зернових рослин.

Тривалість розвитку одного покоління залежить від погодних умов, зокрема суми активних температур та вологості навколишнього середовища протягом вегетаційного періоду.

Колларія може розвиватися в одному або двох поколіннях за рік, що створює постійний ризик для врожаю протягом усього літа.

Першою ознакою пошкодження посівів є поява білоколосості або часткове всихання окремих частин колоса, що стає помітним на тлі здорових рослин.

При детальному огляді на зернівках можна побачити характерні сліди від проколів — невеликі темні крапки, навколо яких тканини рослини знебарвлюються.

Самі комахи найбільш активні в денний час, проте під час спеки вони ховаються всередині колосся, тому виявити їх без спеціальних інструментів буває складно.

Спостереження за посівами на краях поля та поблизу ділянок із дикими травами дозволяє вчасно зафіксувати початок заселення колонії шкідників.

Виявлення підвищеної кількості особин під час використання ентомологічного сачка свідчить про необхідність термінового моніторингу посівів на наявність пошкоджень.

Боротьба з колларією вимагає комплексного підходу, що включає агротехнічні методи для розриву циклу розвитку шкідника на полі.

Знищення бур'янів-злаків у лісосмугах та на узбіччях полів є обов'язковим заходом, оскільки саме там формуються осередки розмноження клопів.

Дотримання сівозміни та своєчасна обробка полів після збирання врожаю перешкоджають накопиченню шкідника в ґрунті та рослинних рештках.

Хімічний захист передбачає застосування інсектицидів широкого спектра дії, якщо чисельність шкідника перевищує економічний поріг шкідливості.

• Проведення моніторингу за допомогою обкошування ділянок сачком.
• Вибір інсектицидів згідно з державними реєстрами засобів захисту рослин.
• Якісна оранка стерні восени для знищення зимуючих кладок яєць.