Мурашина ложнощитівка

Мурашина ложнощитівка (лат. Coccus formicarii) належить до родини ложнощитівок (Coccidae). Це дрібні комахи, що ведуть напівсидячий спосіб життя і часто ховаються на корі або під листям.

Доросла самка має опукле тіло, що за формою нагадує півсферу. Забарвлення варіюється від жовтувато-бурого до темно-коричневого, що дозволяє їй маскуватися під кору дерева.

Розвиток цього виду тісно пов'язаний із мурахами. Комахи вступають у симбіоз: мурахи охороняють колонії від хижаків, а натомість отримують солодкі виділення — падь.

Чоловічі особини є рідкісними, вони мають крила і здатні до активного пересування. Жіночі особини після прикріплення до субстрату втрачають рухливість.

Личинки (бродяжки) дуже рухливі та мають малий розмір. Саме на цій стадії відбувається розселення вредителя по всій кроні рослини.

Ложнощитівки живляться клітинним соком рослин. Вони вражають широкий спектр деревних і чагарникових культур, що призводить до загального пригнічення рослини.

Внаслідок втрати соку молоді пагони викривляються, листя втрачає тургор, стає жовтим та передчасно опадає, що значно знижує життєздатність насаджень.

На місці живлення комах утворюються мікротріщини, через які проникають патогенні мікроорганізми, спричиняючи розвиток грибкових та бактеріальних хвороб.

Виділення комах — липка падь — створює сприятливе середовище для розмноження сажистого грибка, який покриває листя чорним нальотом, блокуючи фотосинтез.

Сильне зараження може призвести до поступового відмирання цілих гілок, а за відсутності належного догляду — і до загибелі всієї рослини.

Зимують переважно личинки різного віку, які ховаються в тріщинах кори та в інших захищених місцях, де вони менш вразливі до погодних умов.

Навесні з початком сокоруху личинки виходять з анабіозу, починають інтенсивно живитися і завершують свій цикл розвитку, перетворюючись на дорослих самок.

Найбільша активність та масове розселення личинок-бродяжок припадає на літній період, коли температура повітря сприяє активному розмноженню комах.

За сприятливих умов протягом сезону може спостерігатися розвиток кількох поколінь, що зумовлює швидке поширення шкідника по всьому саду.

Ближче до осені розвиток уповільнюється, і популяція готується до періоду спокою, шукаючи місця для успішної зимівлі.

Першим симптомом є поява липких слідів на листі, які з часом можуть ставати чорними через розвиток сажистого грибка.

Постійна присутність мурах на гілках — надійний індикатор того, що рослина заселена шкідниками, які виробляють падь для приваблення мурах.

Оглядаючи гілки, можна помітити нерухомі опуклі утворення коричневого кольору. Вони щільно прикріплені до кори і не знімаються без зусиль.

Листя на заражених рослинах виглядає тьмяним, втрачає природний блиск і часто передчасно опадає, що вказує на дефіцит поживних речовин.

Верхівки пагонів можуть висихати, а молодий приріст має сповільнений темп розвитку порівняно з сусідніми здоровими рослинами.

Боротьбу необхідно починати з обмеження доступу мурах до крони рослин. Ловчі пояси на стовбурах стануть ефективним бар'єром для переміщення охоронців.

Хімічний метод захисту є найбільш результативним у фазі появи личинок-бродяжок. Використання системних інсектицидів дозволяє знищити шкідника навіть під щитками.

Важливо впроваджувати біологічні методи захисту, стимулюючи розмноження корисних комах, таких як сонечка та златоочки, що поїдають личинок.

Санітарна обрізка та видалення сильно уражених частин рослин допомагають зменшити чисельність популяції та запобігти її поширенню на сусідні культури.

Профілактичне очищення кори та використання спеціальних олійних препаратів у весняний період допомагає знищити зимуючі стадії вредителя.