Сливовий довгоносик

Сливовий довгоносик (Coccotorus scutellaris) — це жук із родини довгоносиків (Curculionidae). Доросла особина має витягнуту головотрубку та довжину тіла від 5 до 7 мм. Тіло вкрите густими сірими або жовтуватими волосками, що надає йому маскувального забарвлення.

Личинка довгоносика є безногою, має вигнуту форму та білий колір із коричневою головною капсулою. Вона живе всередині плодів, де живиться м’якушем та кісточкою. На стадії лялечки шкідник зазвичай перебуває в ґрунті або всередині пошкодженого плоду, що впав на землю.

Шкідник завдає значної шкоди кісточковим культурам, зокрема сливі, аличі та іноді вишні. Імаго пошкоджують бруньки, листя та бутони, вигризаючи в них глибокі отвори, що призводить до порушення нормального розвитку рослини.

Найбільшу небезпеку становить личинка. Вона проникає всередину зав'язі, виїдаючи ядро кісточки. Це спричиняє масове осипання плодів, які вже не придатні для вживання чи переробки. Рівень ураження може сягати 50-80 відсотків урожаю в роки масового розмноження.

Вихід жуків із місць зимівлі починається рано навесні при температурі повітря вище 10 градусів. У цей період вони активно харчуються молодими бруньками. Цей етап називається «додатковим живленням», яке є обов’язковим для дозрівання статевих продуктів.

Процес відкладання яєць тісно пов’язаний із фазою цвітіння сливи. Самиця прогризає отвір у молодій зав’язі та відкладає одне яйце всередину. Повний цикл розвитку від яйця до дорослого жука займає близько одного-півтора місяця, залежно від кліматичних умов регіону.

Візуальні ознаки зараження включають появу дрібних отворів на молодих листках та бруньках, які часто виділяють краплі камеді. Згодом, під час формування зав'язі, стає помітним інтенсивне осипання плодів.

• Поява «проколів» на молодих плодах, де була проведена яйцекладка.
• Деформація зав'язі та передчасне пожовтіння плодів.
• Наявність виїдених ходів всередині кісточки при розрізанні опалого плоду.
• Масове скидання зав'язі на початку літа.

Агротехнічні методи є першою лінією захисту. Регулярна перекопка ґрунту в пристовбурних колах восени та ранньою весною порушує умови зимівлі та сприяє загибелі лялечок. Це суттєво зменшує популяцію шкідника на наступний сезон.

Механічне знищення включає струшування жуків на підстилку. Цю операцію слід проводити рано вранці, коли активність комах мінімальна. Зібраних шкідників необхідно знищити (спалити або залити водою з гасом).

Хімічний захист передбачає обприскування дерев контактними та системними інсектицидами. Найважливішим моментом для обробки є період перед цвітінням та одразу після нього. Це дозволяє вбити імаго до моменту відкладання яєць у зав'язь.

Санітарне очищення саду, що включає збирання та утилізацію падалиці, є критично важливим. Не можна залишати опалі плоди під деревами, оскільки личинки швидко покидають їх і заглиблюються в ґрунт, де перетворюються на нове покоління жуків.