Кліона

Кліона (Cliona) — це рід морських губок з родини Clionaidae, ряду Hadromerida. Ці організми є типовими представниками морської фауни та не мають відношення до наземної агрономії.

Зовнішній вигляд губки варіюється, але зазвичай це яскраво забарвлені нарости на твердих поверхнях. Вони мають складну внутрішню систему каналів для циркуляції води.

Біологічною особливістю роду є їхня здатність до біоерозії. Вони секретують кислоти та ферменти, що розчиняють вапнякові сполуки, дозволяючи губці «свердлити» тверді матеріали.

Життєвий цикл включає стадію вільноплаваючої личинки, яка прикріплюється до відповідного субстрату. Після закріплення губка починає розвивати мережу ходів усередині матеріалу.

Організм не здатний існувати поза морським середовищем. Тому спроби віднести кліону до шкідників рослин є науково безпідставними та не відповідають дійсному стану речей.

Основним об'єктом живлення та середовищем проживання для кліони є вапнякові черепашки морських молюсків. Вона завдає суттєвої шкоди галузі марикультури.

Черепашки устриць та мідій під впливом губки стають крихкими та ламкими. Це послаблює імунітет молюска та знижує його виживання у природних умовах.

Пошкодження, завдані цими губками, призводять до зниження якості товарної продукції на ринку. Споживачі відмовляються від товарів з пошкодженими чи деформованими захисними оболонками.

У природі кліона відіграє роль руйнівника коралових рифів. Її надмірна активність може призвести до руйнування цілих рифових систем, що впливає на біорізноманіття океану.

Для агрономічних культур, таких як зернові, овочі чи фрукти, кліона не становить жодної загрози. Вона не харчується клітинним соком, корінням або листям рослин.

В умовах штучного розведення молюсків боротьба полягає у механічному очищенні раковин. Використання щіток та скребків дозволяє видалити губку до того, як вона заглибиться в черепашку.

Ефективним методом є короткочасна обробка молюсків у прісній воді. Оскільки кліона є морським організмом, різка зміна солоності призводить до її загибелі без шкоди для молюска.

Переміщення садків з молюсками у зони з меншою концентрацією губок також вважається дієвим агротехнічним прийомом. Це дозволяє уникнути повторного зараження.

Важливо уникати скупчення старих мушлі та вапнякових відходів на дні поблизу плантацій. Це створює середовище для розмноження нових поколінь кліони.

Застосування пестицидів у цій сфері є недоцільним через високу токсичність для самих гідробіонтів та ризик забруднення навколишнього середовища.