Цитрусовий довгоносик

Цитрусовий довгоносик (Citriphaga mixta) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Цей жук має характерну видовжену голову, що переходить у довгий рострум, та темний панцир.

Дорослі комахи сягають 8–12 мм у довжину. Їхні тіла часто вкриті лусочками, що забезпечують ідеальну маскування на корі цитрусових дерев, що ускладнює їх візуальний пошук.

Життєвий цикл шкідника включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Розвиток личинок зазвичай проходить у грунті, де вони харчуються корінням рослин, залишаючись непомітними для агронома.

Шкідник віддає перевагу вологим та теплим кліматичним умовам субтропічних регіонів, де вирощуються основні цитрусові культури. Висока вологість сприяє виживанню личинок у перші тижні після виходу з яєць.

Зимують дорослі особини, зариваючись у верхній шар ґрунту або ховаючись у щілинах кори. Це дозволяє їм витримувати короткочасні зниження температури в зимовий період.

Основні об'єкти пошкодження — це лимон, апельсин, мандарин та інші цитрусові. Шкідник завдає шкоди як кореневій системі, так і надземній частині рослин.

Личинки довгоносика виїдають дрібні корені, що призводить до порушення водного та мінерального обміну. Внаслідок цього дерево втрачає тургор і припиняє нормальний ріст.

Дорослі жуки живляться листям, вигризаючи на краях характерні напівкруглі отвори. При масовому розмноженні вони можуть повністю оголити гілки, що послаблює дерево перед зимівлею.

Пошкоджені коріння стають "воротами" для патогенних грибів та бактерій, що викликають загнивання кореневої шийки та подальшу загибель саджанців.

У господарському значенні цей шкідник призводить до значних втрат товарної якості врожаю та може стати причиною загибелі молодих насаджень на великих площах.

Головним симптомом пошкодження є фігурне об'їдання листків, яке зазвичай спостерігається в нічний час, оскільки жуки ведуть переважно сутінковий спосіб життя.

Візуальне в'янення листя на окремих гілках при нормальному поливі свідчить про глибокі пошкодження кореневої системи личинками цього шкідника.

Наявність у ґрунті під кроною білих безногих личинок під час проведення розкопок є прямим підтвердженням високої щільності популяції довгоносика.

Повільне зростання дерева та передчасне скидання зав'язей є наслідком критичного зниження ефективності роботи кореневої системи, пошкодженої личинками.

Комахи часто концентруються на нижній стороні листя та в пазухах гілок, де їх можна помітити при ретельному огляді в денний час або за допомогою ліхтарика вночі.

Агротехнічний контроль полягає у регулярному розпушуванні ґрунту, що механічно пошкоджує лялечок та личинок, які перебувають у ґрунті, знижуючи їх чисельність.

Біологічний метод включає внесення в ґрунт ентомопатогенних нематод, які є природними ворогами личинок довгоносика та забезпечують ефективний контроль без хімікатів.

Хімічний захист передбачає застосування системних інсектицидів, якими обробляють крону дерев у період виходу імаго на поверхню для харчування та спарювання.

Встановлення клейових поясів на стовбури дерев дозволяє обмежити пересування дорослих жуків з ґрунту в крону, зменшуючи обсяги пошкодження листя.

• Систематичний моніторинг за допомогою пасток для виявлення піків чисельності.
• Санітарна очистка пристовбурних кіл від опалого листя та бур'янів.
• Використання стійких підщеп при закладці нових цитрусових садів.