Туєва попелиця

Туєва попелиця (Cinara tujafilina) — це дрібна комаха, що належить до родини справжніх попелиць (Aphididae). Довжина її тіла становить близько 2–3 мм.

Комахи мають темно-буре або коричневе забарвлення, що дозволяє їм залишатися непомітними на корі хвойних порід. Тіло часто вкрите легким восковим нальотом.

Розмножується цей вид партеногенетично, що забезпечує швидке збільшення чисельності колоній протягом сезону вегетації. Вона веде малорухливий спосіб життя.

Зимують яйця, які самки відкладають на поверхню хвої та молодих пагонів. Навесні з яєць виходять личинки, які одразу починають харчуватися соком рослин.

Попелиця часто утворює великі колонії, які зосереджуються у внутрішній частині крони, що значно ускладнює своєчасне виявлення шкідника на ранніх етапах.

Основними кормовими рослинами для цього виду є представники родини Кипарисові, зокрема різні сорти туї (Thuja), які масово висаджуються в садах.

Крім туї, попелиця може завдавати шкоди ялівцю (Juniperus) та кипарисовикам. Рослини, що перебувають у стресовому стані, уражуються найпершими.

Механізм шкодочинності полягає у висмоктуванні великої кількості соку, що призводить до виснаження пагонів та порушення загального метаболізму рослини.

У місцях ураження хвоя втрачає колір, стає жовтою або коричневою, а згодом відмирає. Пошкоджені молоді пагони схильні до викривлення та засихання.

Загальна декоративність хвойного дерева різко падає, а тривале ураження може призвести до повного відмирання окремих гілок або всієї рослини.

Активізація шкідника припадає на ранню весну, коли температура повітря стабільно тримається вище позначки +5-7 градусів Цельсія.

Пік чисельності спостерігається наприкінці весни та в червні. У цей період попелиця розмножується з максимальною швидкістю через велику кількість молодих пагонів.

Спекотна погода влітку може дещо знизити активність, проте за наявності поливу колонії продовжують успішно розвиватися, якщо не проводити обробки.

Восени розвивається останнє покоління, яке відкладає яйця для перезимівлі на корі гілок. Ці яйця витримують сильні морози протягом зими.

Періодичний огляд рослин слід починати ще з березня, приділяючи особливу увагу нижній частині гілок, де зазвичай з’являються перші осередки.

Однією з головних ознак є поява липких виділень на хвої, відомих як падь, яка приваблює мурах та стає середовищем для розвитку сажистих грибів.

Чорний наліт на хвоїнках свідчить про активність сажистого гриба, що розвивається на екскрементах попелиці, погіршуючи вигляд та здоров'я дерева.

Масова присутність мурах на гілках туї майже завжди вказує на наявність колоній попелиці, оскільки мурахи доглядають за шкідниками заради солодкого сиропу.

Пожовтіння хвої, яке починається з внутрішніх частин гілок і поступово поширюється на периферію, свідчить про критичний рівень ураження шкідником.

• Наявність темних комах на нижньому боці хвої.
• Липкий наліт на гілках рослини.
• Скупчення мурах навколо окремих ділянок крони.
• Передчасне осипання хвої.

Для знищення попелиці найкраще використовувати системні інсектициди, такі як препарати на основі тіаметоксаму або імідаклоприду, що забезпечують тривалий захист.

Рекомендується проводити обприскування двічі з інтервалом у 10–14 днів, щоб знищити молоду генерацію, що виходить з яєць, які не завжди гинуть від першої обробки.

Важливо обробляти не лише хвою, а й стовбур та внутрішню частину крони, де найчастіше ховаються колонії шкідника.

Агротехнічні заходи, такі як правильний полив та внесення добрив, допомагають рослині підвищити стійкість до атаки шкідників та швидше відновлюватися.

Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів також може бути ефективним у періоди, коли використання хімії небажане.