Кажанний клоп

Кажанний клоп (Cimex pipistrelli) належить до родини Cimicidae, ряду Hemiptera. Це спеціалізований ектопаразит, що пристосований до паразитування на кажанах у місцях їхнього відпочинку.

За морфологічними ознаками комаха має сплощене тіло бурого кольору, що дозволяє їй легко ховатися у вузьких щілинах конструкцій чи дерев. Доросла особина досягає розмірів близько 5 міліметрів.

Ротовий апарат клопа належить до колючо-сисного типу, адаптованого до живлення кров’ю теплокровних тварин, а не до поглинання рослинних соків.

Цикл розвитку комахи проходить через стадії яйця, німфи та імаго. Розвиток безпосередньо залежить від температурного режиму в гніздах або притулках кажанів.

Ці комахи ведуть переважно нічний спосіб життя, переховуючись удень у темних захищених місцях поблизу джерела живлення, тобто колоній ссавців.

Даний вид клопа жодним чином не шкодить рослинництву. Він не живиться частинами рослин, не пошкоджує посіви, насадження чи плодово-ягідні культури.

У сільськогосподарській практиці Cimex pipistrelli не розглядається як шкідник, тому він не потребує моніторингу на полях, у садах чи теплицях.

Помилкове приписування цьому паразиту шкоди врожаю виникає через загальну назву ряду клопів, серед яких дійсно є небезпечні фітофаги, проте даний вид до них не належить.

Його біологічна спеціалізація обмежується виключно гематофагією, тобто харчуванням кров'ю рукокрилих, що робить його цілком безпечним для будь-якої флори.

Отже, будь-які ушкодження листя, плодів чи коріння сільськогосподарських рослин мають бути пов'язані з іншими видами комах, а не з кажанним клопом.

Спеціальних заходів захисту рослин від кажанних клопів не існує, оскільки вони не є шкідниками агроценозів.

Якщо виникає потреба контролю чисельності цих комах у приміщеннях, де гніздяться кажани, рекомендується звертатися до професійних служб дезінсекції.

Застосування інсектицидів на полях або в агрокомплексах не спрямоване на боротьбу з цим видом, оскільки він не має жодного відношення до оброблюваних культур.

Ефективним методом є виключення доступу кажанів до горищ або закритих приміщень, що автоматично усуває джерело живлення та розмноження паразита.

Не рекомендується використання агресивних хімічних засобів для боротьби з цим видом у природному середовищі, щоб не порушити екосистему, в якій живуть рукокрилі.