Пилильник березовий великий

Пилильник березовий великий Cimbex femorata є представником родини булавовусих пилильників, ряду перетинчастокрилих. Це велика комаха, довжина якої становить 20–28 мм, що зовні нагадує шершня.

Дорослі особини мають чорне блискуче тіло з жовтуватими плямами на черевці та прозорі крила з темними жилками. Особливістю є масивні стегна задніх ніг, що є характерним для цього роду.

Личинки, відомі як несправжні гусениці, проходять декілька вікових стадій розвитку. Доросла личинка виростає до 50 мм і має жовтувато-зелене забарвлення з темною смугою на спині.

Лялечка комахи розвивається у щільному пергаментоподібному коконі коричневого кольору, який шкідник будує в ґрунті або підстилці під кроною дерева.

Зимують комахи переважно у стадії передлялечки всередині кокона, глибоко зариваючись у ґрунт або ховаючись у шарі опалого листя.

Основними кормовими об'єктами цього шкідника є листяні породи дерев. Найбільшої шкоди він завдає березі, що і дало назву виду.

Також під загрозою опиняються вільха, тополя, верба та осика. У періоди масового розмноження ці комахи можуть завдавати шкоди великим площам лісонасаджень.

Молоді личинки скелетують листя, вигризаючи м'які тканини. Старші личинки знищують листову пластинку повністю, залишаючи лише грубі центральні жилки.

Масове поширення шкідника призводить до повної дефоліації дерев, що значно послаблює їхній імунітет та життєву енергію.

Ослаблені дерева стають легкою здобиччю для вторинних шкідників, наприклад, вусачів або короїдів, що може призвести до всихання насаджень.

Літ імаго починається наприкінці весни, у травні або червні, що збігається з фазою активного розпускання бруньок та росту молодого листя.

Самка відкладає яйця, роблячи надрізи в тканинах листка за допомогою свого яйцекладу. Одна самиця здатна відкласти до 150 яєць.

Личинки вилуплюються і починають харчуватися протягом літнього періоду, головним чином у червні та липні. Тривалість активного живлення складає до півтора місяця.

Після завершення циклу живлення личинки заглиблюються в ґрунт для заляльковування, де перебувають до наступної весни.

Життєвий цикл пилильника є однорічним, тому розвиток відбувається в одній генерації протягом року.

Найпершою ознакою зараження є наявність дрібних надрізів на молодому листі, які залишають самки під час кладки яєць.

Помітне пошкодження країв листя та наявність великої кількості личинок, які при небезпеці характерно згортаються у спіраль.

Крона дерева поступово стає напівпрозорою через значне об'їдання листового апарату, що добре видно при огляді.

Наявність під деревом темних екскрементів свідчить про інтенсивне харчування великої популяції личинок у кроні.

У разі ігнорування проблеми дерево може залишитися без жодного листка, що є критичним станом для здоров'я рослини.

Механічне збирання личинок у ранкові години є ефективним способом захисту на невеликих присадибних ділянках.

Перекопування пристовбурних кіл восени руйнує місця зимівлі та сприяє знищенню коконів шкідника природними ворогами.

Використання біопрепаратів на основі бактерій забезпечує високий захисний ефект без шкоди для довкілля та корисних комах.

Хімічні засоби захисту застосовують у випадках, коли чисельність шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності.

• Проводити обробку в тиху погоду без опадів.
• Використовувати засоби індивідуального захисту при роботі з інсектицидами.
• Сприяти розселенню птахів, які активно контролюють чисельність шкідників.