Златоглазик

Златоглазик, зокрема вид Chrysochraon dispar, належить до родини Справжні саранові (Acrididae), ряду Прямокрилі. Це комаха середнього розміру з вираженим статевим диморфізмом.

Самці часто мають яскраве золотисто-зелене забарвлення, завдяки якому отримали свою назву. Самки зазвичай більші за розміром, мають коричневий або сірий відтінок для маскування.

Крила у самок часто вкорочені, тому вони майже не літають, тоді як самці більш рухливі та здатні до перельотів для пошуку партнерів та нових місць живлення.

Голова має типову для саранових будову з потужним ротовим апаратом гризучого типу, що дозволяє легко переробляти грубі тканини злакових рослин.

Комаха віддає перевагу вологим біотопам, тому часто зустрічається на заплавних луках, узліссях лісів та вологих низинах поблизу сільськогосподарських угідь.

Шкоду завдають як дорослі особини, так і личинки, які активно живляться вегетативними органами багатьох культурних та дикорослих злакових рослин.

До переліку пошкоджуваних культур входять пшениця, ячмінь, овес, а також багаторічні кормові трави. У випадках високої чисельності можливі пошкодження посівів кукурудзи.

Пошкодження виглядають як об’їдання листових пластинок, що значно знижує площу фотосинтезуючої поверхні рослини та уповільнює її розвиток.

При масовому розмноженні златоглазик здатний завдати серйозних збитків, особливо на ранніх стадіях росту зернових культур, коли рослини ще дуже вразливі.

Висока чисельність шкідника у поєднанні з несприятливими погодними умовами може призвести до значного зменшення врожайності зерна на уражених ділянках поля.

Зимує комаха на стадії яйця, які відкладаються самками у ґрунт або в середину стебел рослин у спеціальних захисних капсулах — кубишках.

Відродження личинок відбувається навесні, зазвичай у травні або червні, залежно від прогрівання ґрунту та вологості навколишнього середовища.

Личинкова стадія триває близько півтора місяця, протягом яких комахи активно живляться і проходять через кілька віків, постійно збільшуючись у розмірах.

Дорослі комахи з’являються в середині літа і залишаються активними протягом усього теплого сезону до настання осінніх холодів, коли відбувається розмноження.

Життєвий цикл є моновольтинним, що означає розвиток лише одного покоління протягом одного вегетаційного сезону, що важливо для планування захисних заходів.

Основним сигналом про наявність шкідника є нерівні, об’їдені краї листя злаків. Уражені листки виглядають погризеними та втрачають звичну форму.

При візуальному обстеженні поля можна побачити самих комах, які при наближенні людини стрибають у густу траву або основу посівів.

Пошкодження часто розподіляються нерівномірно, зосереджуючись на краях полів або біля вологих місць, де умови для виживання комах є оптимальними.

У засушливі періоди шкідники стають більш помітними, оскільки змушені переходити з висихаючих диких злаків на більш соковиті культурні посіви.

• Наявність рваних країв на листках.
• Виявлення комах у прикореневій зоні.
• Часткове виїдання молодих пагонів.

Агротехнічні методи залишаються пріоритетними: глибока зяблева оранка дозволяє знищити значну частину кубишок, розташованих у верхньому шарі ґрунту.

Необхідно підтримувати поля та прилеглі території у чистоті від бур’янів, які слугують резерваторами для розмноження цього виду комах.

При досягненні економічного порогу шкодочинності рекомендується застосування інсектицидів, дозволених для використання на зернових культурах.

Важливо враховувати екологічні чинники та сприяти збереженню природних ворогів, зокрема птахів та хижих членистоногих, що контролюють чисельність шкідника.

Систематичний моніторинг за допомогою ентомологічного сачка дозволяє вчасно виявити осередки розмноження і застосувати локальні обробки посівів.