Коник короткокрилий

Коник короткокрилий (лат. Chorthippus parallelus) — це типовий представник родини саранових, який поширений на луках та пасовищах, завдаючи шкоди сільському господарству.

Дорослі особини мають досить скромні розміри, зазвичай досягаючи довжини від 13 до 23 міліметрів, при цьому самки помітно більші за самців.

Крила у цього виду значно вкорочені, що обмежує їхню здатність до польоту, тому основне пересування комах відбувається шляхом стрибків або швидкого повзання по стеблах.

Забарвлення варіюється від яскраво-зеленого до бурого, що дозволяє комахам ефективно ховатися в густій траві, роблячи їх майже непомітними для спостерігача.

Розвиток відбувається з неповним перетворенням, тобто личинки народжуються схожими на дорослих, але значно меншими за розміром та без розвинених репродуктивних органів.

Шкідник живиться переважно однодольними рослинами, включаючи різноманітні види дикорослих злаків, культурні зернові та кормові трави на сіножатях.

Під час інтенсивного харчування коники об’їдають м'які частини листя, залишаючи лише грубі прожилки, що суттєво знижує поживну цінність зеленого корму для худоби.

У роки масового розмноження пошкодження посівів стають критичними: рослини уповільнюють ріст, втрачають фотосинтезуючу поверхню та можуть повністю загинути при великій щільності шкідника.

Крім прямого поїдання біомаси, вони значно погіршують якість сіна, оскільки пошкоджені ними рослини гірше зберігаються і частіше уражуються вторинними хворобами.

Найбільшу загрозу вони становлять для молодих посівів зернових у весняний період, коли кожна втрачена частина листка критична для подальшого розвитку культури.

Цикл життя починається з виходу личинок із ґрунту навесні, зазвичай у травні, коли температура ґрунту стабільно підвищується до значень, необхідних для активізації процесів.

Період харчування личинок триває до середини літа, протягом якого вони поступово линяють, проходячи декілька вікових стадій перед перетворенням на дорослих комах.

Імаго з’являються у липні та активні до осінніх холодів, присвячуючи цей час розмноженню та відкладанню яєць у щільні підземні капсули — кубишки.

Максимальна активність комах спостерігається у сонячні та сухі дні, коли температура повітря сприяє швидкому метаболізму та інтенсивному споживанню корму.

Зимування відбувається виключно на стадії яйця, які знаходяться на глибині декількох сантиметрів у ґрунті, що забезпечує їм захист від зимових морозів.

Першою ознакою присутності шкідника на полі є поява хаотичних вигризів на листках злакових рослин, що мають вигляд порізів або нерівних країв.

У місцях скупчення комах можна побачити оголені ділянки травостою, де замість соковитої зелені залишаються лише сухі, пошкоджені стебла та частки рослинних решток.

Під час проходу по полю спостерігається масове вистрибування комах з-під ніг, що є наочним доказом заселення території цим видом коників.

• Пошкоджені листки злакових з рваними краями.
• Наявність дрібних екскрементів біля основи рослин.
• Зниження густоти травостою на окремих ділянках.

Наявність великої кількості самиць, що відкладають яйця в ґрунт наприкінці літа, свідчить про високу ймовірність спалаху чисельності у наступному році.

Основним агротехнічним заходом є обробіток ґрунту, зокрема дискування та глибока оранка, які руйнують місця зимівлі яєць та призводять до їхньої загибелі.

Важливо своєчасно скошувати бур’яни та високу траву по межах полів, оскільки це позбавляє шкідника місць для харчування та відкладання яєць у безпосередній близькості до посівів.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів широкого спектра дії при перевищенні економічного порогу шкодочинності, зазвичай це обприскування крайових смуг поля.

Важливо проводити моніторинг чисельності в період виходу личинок, щоб застосувати препарати тоді, коли вони ще не мають розвинених крил і не здатні до міграції на великі відстані.

Залучення природних ворогів, таких як птахи, що живляться сарановими, може допомогти стримувати чисельність популяції на природних та напівприродних угіддях.