Хорозома Шіллінга

Хорозома Шіллінга (Chorosoma schillingi) — це клоп із родини Rhopalidae, який часто трапляється в агроценозах злакових культур. Комаха має видовжене, струнке тіло, довжина якого становить близько 10–15 міліметрів.

Забарвлення дорослої особини варіюється від блідо-жовтого до світло-зеленого, що дозволяє їй ефективно ховатися на фоні стебел злаків. Голова витягнута, з довгими антенами.

Крила розвинені добре, що дозволяє комахам здійснювати перельоти між ділянками в пошуках кращої кормової бази.

Личинки візуально подібні до дорослих клопів, але мають менші розміри та відсутність сформованих крил, проходячи декілька стадій линяння.

Цей вид є досить поширеним у степовій та лісостеповій зонах, де він віддає перевагу ділянкам з густим травостоєм.

Хорозома Шіллінга живиться переважно соками культурних та диких злаків. Вона проколює тканини рослин своїм хоботком, висмоктуючи поживні речовини зі стебел та листя.

Найбільшої шкоди завдає в період виходу рослин у трубку та формування колоса, коли поживні речовини активно спрямовуються до органів репродукції.

Наслідком живлення є уповільнення росту рослин, деформація колосків та часткова щуплість зерна внаслідок зневоднення тканин.

У місцях проколів виникають некротичні плями, які згодом можуть жовтіти або висихати, що призводить до загального ослаблення посівів.

При масовій появі шкідник здатний знизити якісні показники врожаю, що негативно відображається на його товарній вартості.

Зимують дорослі особини, ховаючись у сухій траві, під опалим листям у лісосмугах або на межах полів.

Весняна активність починається з підвищенням температури повітря, коли комахи перебираються на сходи злакових трав.

Відкладання яєць відбувається на початку літа, після чого личинки починають активне харчування, що триває протягом усього сезону.

Друге покоління (якщо кліматичні умови сприятливі) або завершення розвитку личинок першого покоління припадає на липень та серпень.

До настання холодів комахи готуються до зимівлі, шукаючи затишні місця для діапаузи.

Первинні ознаки пошкодження проявляються як поява світлих крапок та смужок на листкових пластинках, що свідчить про живлення клопів.

Наявність комах легко виявити при огляді посівів під час обходу поля, особливо в теплу сонячну погоду.

Скручування або передчасне всихання листя нижнього ярусу може бути наслідком інтенсивної діяльності колоній клопів.

При сильному зараженні спостерігається виражена неоднорідність посіву та загальна пригніченість стану зернових.

Специфічний запах, який виділяють клопи при контакті, є характерним показником їх присутності в густих заростях трав.

Основним методом контролю є своєчасне знищення бур'янів, особливо пирію та інших злакових бур'янів, що слугують кормовою базою.

Глибока оранка восени дозволяє значно скоротити кількість особин, що готуються до зимівлі у верхніх шарах ґрунту.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів системної або контактної дії, якщо чисельність шкідника перевищує поріг шкодочинності.

Впровадження сівозміни допомагає розірвати цикл розвитку шкідника та зменшити ризик його масового розмноження на полях.

Моніторинг чисельності комах за допомогою ентомологічних сачків дозволяє вчасно виявити початок спалаху та уникнути великих втрат врожаю.