Хілолоба

Хілолоба (Chiloloba) — рід жуків з родини пластинчатовусих (Scarabaeidae), які мають багато спільних рис із добре відомими бронзівками.

Дорослі комахи мають міцний хітиновий панцир із вираженим металевим блиском, їхній розмір зазвичай варіюється в межах 15-20 міліметрів.

Личинки хілолоби мають С-подібну форму, характерну для мешканців ґрунту, і розвиваються в органічних залишках, перегної або безпосередньо в землі.

Імаго ведуть денний спосіб життя і вирізняються хорошою здатністю до польоту, завдяки чому можуть швидко долати значні відстані в пошуках квітучих рослин.

Морфологічна будова дозволяє їм ефективно утримуватися на поверхні квітки під час харчування, використовуючи розвинені кігтики на лапках.

Основна шкода завдається саме дорослими особинами, які активно поїдають генеративні органи рослин — пелюстки, маточки та тичинки.

Це призводить до того, що пошкоджені квітки втрачають здатність до запилення, а отже, не утворюють зав’язі та плодів, що значно знижує врожайність.

Личинки, що живуть у ґрунті, пошкоджують кореневу систему саджанців, що може викликати пригнічення росту та подальше в'янення рослин.

Найбільшу небезпеку шкідник становить для декоративних квітучих культур, фруктових дерев та ягідних кущів під час масового цвітіння.

Крім того, масове поїдання тканин квітки відкриває шлях для розвитку фітопатогенних грибів, що додатково послаблює рослину.

Активний період виходу хілолоби на поверхню припадає на теплі місяці, зазвичай з кінця весни до середини літа, коли масово цвіте більшість культур.

Найбільша активність жуків спостерігається у сонячні та спекотні дні, коли вони найбільш рухливі та агресивно шукають нові місця для живлення.

Життєвий цикл личинок пов'язаний із ґрунтовими умовами, де вони проводять більшу частину свого часу, очікуючи сприятливих умов для заляльковування.

Початок виходу імаго часто збігається з піком вегетаційного періоду, що робить контроль над шкідником особливо критичним для сільського господарства.

Зі зниженням температури повітря у другій половині літа активність дорослих комах суттєво зменшується до повного зникнення.

Виявити наявність хілолоби можна за візуальними пошкодженнями квіток, які виглядають обгризеними, ніби хтось вищипнув краї пелюсток.

• Наявність жуків безпосередньо всередині квітки.
• Пошкоджені внутрішні частини квітки (маточки та тичинки).
• Масове осипання пелюсток раніше визначеного терміну.
• Пошкоджені молоді пагони або в'янення рослин через кореневі пошкодження.

Також ознакою є наявність екскрементів на листі, що знаходиться під пошкодженими суцвіттями.

Для боротьби з личинками рекомендується проводити глибоке перекопування ґрунту в пристовбурних колах навесні та восени.

Ручний збір дорослих жуків рано-вранці, коли вони менш активні, є дієвим методом на невеликих присадибних ділянках.

Застосування світлових пасток у вечірній час дозволяє знизити чисельність імаго на ділянці без використання хімічних засобів.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів, якщо чисельність шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності, з урахуванням екологічних норм.

Важливо своєчасно видаляти бур'яни та органічні рештки, які можуть слугувати місцями для розмноження та розвитку личинок хілолоби.