Чорна щипавка

Чорна щипавка (Chelisoches morio) — комаха з ряду шкірчастокрилих, що належить до родини Chelisochidae. Дорослі особини мають подовжене тіло вугільно-чорного кольору довжиною 15–20 мм із характерним блиском.

Ключовою ознакою виду є масивні церки (кліщі) на кінці черевця, які у самців значно вигнутіші, ніж у самок. Кінцівки комах зазвичай мають буро-жовтий або червонуватий відтінок.

Цей вид веде нічний спосіб життя, віддаючи перевагу вологим і затишним місцям у денний час, таким як тріщини в корі, пазухи листків або скупчення рослинного сміття.

Цикл розвитку включає неповне перетворення: личинки (німфи) проходять кілька етапів розвитку, поступово збільшуючись у розмірах і набуваючи ознак дорослої особини, включаючи розвиток крил.

Чорна щипавка є всеїдною, проте в агроценозах вона класифікується як небезпечний шкідник через її здатність масово заселяти та знищувати врожай сільськогосподарських культур.

Цей шкідник виявляє високу поліфагію, завдаючи шкоди багатьом видам рослин, зокрема тропічним культурам, таким як банан, кава, цукрова тростина, а також багатьом декоративним видам.

В умовах закритого та відкритого ґрунту комахи активно пошкоджують молоді пагони, ніжні бутони квітів та листя, вигризаючи в них отвори, що значно псує вигляд рослин.

Особливу загрозу становить пошкодження генеративних органів, що призводить до деформації плодів, зниження їхньої якості та передчасного опадіння зав'язі на ранніх етапах розвитку.

Крім прямого механічного пошкодження, діяльність щипавок провокує розвиток патогенних грибів і бактерій у місцях прогризів, що веде до гниття плодів та послаблення імунітету рослини.

• Пошкодження плодів та ягід (банани, кава).
• Обгризання країв листя овочевих культур.
• Пошкодження пелюсток квітів у оранжереях.
• Забруднення врожаю екскрементами, що знижує товарну вартість.

Першими ознаками ураження є специфічні пошкодження листя, які виглядають як краї, що нерівномірно вигризені, або наявність глибоких порожнин у соковитих плодах.

Комах можна знайти вдень у місцях їхнього скупчення: під корою, всередині згорнутого листя або в суцвіттях, де підтримується сприятливий мікроклімат.

Наявність дрібних темних плям (фекалій) на нижній поверхні листків або в місцях пошкодження плодів є надійним показником присутності шкідника на ділянці.

Вночі шкідника можна помітити безпосередньо на рослинах за допомогою ліхтарика, оскільки в цей час він веде активний пошук їжі та стає помітним.

Масове падіння комах при струшуванні гілок чи кущів підтверджує критичну чисельність популяції та потребує термінових заходів контролю.

Основним методом боротьби є проведення агротехнічних заходів, спрямованих на видалення залишків рослин та сміття, де комахи знаходять прихисток для денного відпочинку.

Встановлення клейових поясів на стовбурах плодових дерев перешкоджає міграції щипавок із ґрунту до крони, захищаючи молодий врожай від прямого пошкодження.

За високої чисельності застосовують інсектициди контактної дії, обробку якими доцільно проводити у вечірні години, коли комахи виходять зі своїх схованок для харчування.

Використання пасток із гофрованого картону допомагає збирати та знищувати велику кількість шкідників, які використовують ці матеріали як денні сховища.

Біологічні методи, включаючи стимулювання популяцій ентомофагів, є корисними, але на плантаціях з великим навантаженням хімічні засоби є найбільш дієвими для збереження продукції.