Бронзівка золотиста

Бронзівка золотиста (Cetonia aurata) — це жук із родини пластинчастовусих, що відомий своїм яскравим забарвленням із золотисто-зеленим металевим відливом, який часто переливається на сонці.

Доросла особина має довжину тіла до 20 мм. Комаха дуже активна, добре літає, причому робить це специфічним способом: крила висуваються з-під надкрил, які залишаються закритими під час польоту.

Личинки цього виду мають вигляд великих, товстих, білих черв'яків, які постійно зігнуті у формі літери «С». Вони живуть у ґрунті, багатому на органіку, або в гниючій деревині.

Розвиток личинок триває тривалий час, зазвичай два-три роки. Вони є сапрофагами, тобто живляться гнилою органікою, не завдаючи шкоди живим корінням культурних рослин.

Зимують личинки в ґрунті або перепрілих рештках рослин, а навесні заляльковуються, після чого з'являються молоді жуки, які починають свою активну діяльність з початком цвітіння садів.

Головна шкода від бронзівки золотистої полягає в тому, що дорослі жуки пошкоджують квіти плодових, ягідних та декоративних рослин, вигризаючи маточки та тичинки.

Це призводить до того, що квітка не запилюється, врожай затримується або взагалі не утворюється. Найчастіше страждають яблуні, груші, сливи, вишні та полуниця.

Крім плодових культур, жуки завдають значної шкоди декоративним квітам, особливо трояндам, півоніям та ірисам, повністю обгризаючи пелюстки та псуючи декоративність бутонів.

Іноді, за відсутності квітів, жуки можуть харчуватися м'якоттю молодих плодів, виїдаючи в них заглиблення, що сприяє розвитку гнилі та проникненню вторинних інфекцій.

Хоча личинки корисні для ґрунтоутворення, їх масове скупчення в парниках може спричинити випадкове пошкодження молодих коренів розсади, якщо в ґрунті бракує органічної їжі.

Поява дорослих комах збігається з початком цвітіння більшості плодових дерев, що зазвичай припадає на кінець травня та червень.

Це теплолюбні комахи, тому найбільш активними вони стають у сонячні та спекотні дні. У похмуру або дощову погоду жуки ховаються в укриттях або в ґрунті.

Період їх активного живлення та розмноження триває протягом усього літа, поступово зменшуючись до серпня, коли більшість жуків завершують свій життєвий цикл.

Жуки відкладають яйця в компостні купи, гній або гнилі пні, де умови максимально сприятливі для росту личинок, які там і розвиваються до наступної стадії.

Цей вредитель має циклічний характер розмноження, і за сприятливих умов його чисельність може суттєво зростати, вимагаючи втручання господаря саду.

Виявити шкідника дуже легко візуально: у сонячний день на квітах плодових дерев можна побачити великих яскраво-зелених жуків, які часто збираються групами.

При огляді квіток видно сліди їхньої діяльності: пелюстки виглядають об'їденими, краї їх нерівні та пошкоджені, а центральна частина квітки (маточка та тичинки) може бути повністю виїдена.

Декоративні троянди часто виглядають неохайно через те, що жуки обгризають бутони ще до їхнього повного розкриття, що робить квіти непридатними для зрізки.

При розкопуванні компостних куп або при обробці пристовбурних кіл можна помітити велику кількість товстих білих личинок, що свідчить про високий потенціал розмноження шкідника.

Зниження врожайності через погане запилення, спричинене діяльністю жуків, є головним непрямим показником того, що на ділянці присутня значна популяція бронзівки.

Найбільш екологічним та ефективним способом є ручне збирання жуків рано-вранці, коли вони перебувають у стані спокою через нижчу температуру повітря.

Можна використовувати механічні пастки: стряхування жуків з квітучих дерев на розстелену під деревом тканину або плівку, після чого їх знищують.

Слід утримувати ділянку в чистоті, уникаючи накопичення залишків деревини та занадто великої кількості компосту, щоб не створювати ідеальних умов для розмноження личинок.

• Регулярне розпушування та перекопування ґрунту для знищення лялечок та личинок.
• Використання світлових пасток у нічний час для відлову дорослих особин.
• Застосування біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів для знищення личинок у ґрунті.

Застосування хімічних засобів боротьби під час цвітіння заборонено, оскільки це призводить до масової загибелі корисних комах-запилювачів, таких як бджоли та джмелі.