Бруньковий смородиновий кліщ

Бруньковий смородиновий кліщ (Cecidophyopsis selachodon) — мікроскопічний шкідник, що відноситься до ряду Acariformes, родини Eriophyidae. Його розміри настільки малі, що побачити особину без спеціального обладнання неможливо.

Тіло кліща має характерну видовжену форму, нагадує червоподібну структуру молочно-білого кольору. У дорослої особини наявні дві пари ніг, розташованих у передній частині тулуба.

Життєвий цикл шкідника тісно пов'язаний із бруньками смородини. Там він проходить усі стадії розвитку, починаючи від яйця і закінчуючи імаго, активно живлячись соками рослини.

Міграція кліщів на нові ділянки відбувається переважно під час розпускання бруньок, коли частина популяції виходить назовні та переноситься вітром або комахами.

Висока плодючість та здатність до швидкого розмноження дозволяють шкіднику за короткий час колонізувати великі площі насаджень, якщо не вживати вчасних заходів.

Цей вид завдає найбільшої шкоди чорній смородині. Меншою мірою піддаються зараженню червона смородина та аґрус, проте вони також можуть бути носіями.

Основна шкода полягає у висмоктуванні клітинами соку, що призводить до відмирання генеративних органів та порушення фізіологічних процесів всередині бруньки.

Внаслідок діяльності кліща бруньки не можуть нормально розпуститися, що призводить до значного зниження кількості ягід або повної втрати врожаю на окремих пагонах.

Найнебезпечнішим аспектом є перенос вірусу реверсії смородини. Це захворювання робить рослину стерильною, змушуючи її розвивати лише деформовані пагони.

З часом кущ втрачає здатність до повноцінного росту, виснажується і поступово гине, стаючи джерелом розповсюдження шкідника на сусідні здорові кущі.

Перша і найпомітніша ознака зараження — це поява аномально роздутих бруньок, що мають округлу форму і нагадують маленькі капустяні головки.

Весною такі пошкоджені бруньки часто не розпускаються або дають лише кволі, викривлені листочки, які згодом швидко жовтіють і засихають.

Приховані симптоми включають зміну габітусу куща, уповільнення темпів росту пагонів та зменшення кількості зав'язі на гілках, що виглядають здоровими.

Якщо кліщ переніс інфекцію реверсії, листя стає більш витягнутим, втрачає характерний запах смородини, а квітки набувають фіолетового відтінку.

Огляд кущів у період спокою (пізня осінь або рання весна) дозволяє виявити максимальну кількість уражених бруньок, оскільки вони суттєво виділяються на фоні нормальних.

Механічний метод боротьби передбачає ручне збирання та спалювання всіх роздутих бруньок у ранній весняний період, до початку масового виходу шкідника.

Радикальна обрізка уражених гілок із подальшим їх знищенням дозволяє значно знизити чисельність популяції та запобігти її подальшому поширенню.

Використання лише сертифікованого безвірусного посадкового матеріалу є єдиним надійним способом уникнути завезення кліща на нову ділянку.

Хімічні обробки акарицидами слід проводити у фазі міграції кліща, коли він стає вразливим до контактної дії препаратів при переході між бруньками.

• Регулярне внесення мікродобрив для зміцнення імунітету смородини.
• Дотримання просторової ізоляції між ділянками з молодими та старими насадженнями.