Персикова плодожерка

Персикова плодожерка (Carposina sasakii) — небезпечний шкідник з ряду лускокрилих, що належить до родини Carposinidae. Доросла комаха — це невеликий метелик з розмахом крил до 16 мм, який має маскувальне забарвлення.

Гусениця цього шкідника має характерний рожевий або червонуватий відтінок, що дозволяє легко відрізнити її від інших видів плодожерок. Довжина зрілої личинки становить приблизно 12–15 мм.

Зимують шкідники у стадії дорослої гусениці у щільних коконах. Місцями зимівлі найчастіше стає верхній шар ґрунту під деревами або глибокі тріщини в корі старих дерев.

Розвиток виду в умовах помірного клімату передбачає наявність кількох поколінь протягом одного вегетаційного сезону, що значно ускладнює контроль за чисельністю шкідника.

Метелики активізуються у вечірні та нічні години. Самки відкладають яйця поодинці, прикріплюючи їх до поверхні плодів, що розвиваються, або до листя поблизу них.

Цей вид є поліфагом, тому завдає значної шкоди багатьом рожевоцвітим культурам. До списку пошкоджуваних рослин входять персик, абрикос, яблуня, груша та айва.

Личинки, що вилуплюються, одразу починають вгризатися у м’якуш плоду. Вони рухаються до насіннєвої камери, залишаючи після себе звивисті ходи, заповнені екскрементами.

Пошкоджені плоди втрачають свій товарний вигляд та смакові якості. Часто вони передчасно дозрівають і падають на землю, або ж починають гнити через розвиток грибкових хвороб.

Персикова плодожерка здатна пошкодити значну частину врожаю, оскільки одна гусениця може зіпсувати кілька плодів, переходячи з одного до іншого в межах крони дерева.

Найбільшої шкоди завдають пізні генерації шкідника, які пошкоджують плоди безпосередньо перед збором врожаю, що призводить до великих втрат під час зберігання.

Головним візуальним симптомом є краплі камеді або соку, що виступають на шкірці плодів персика в місцях, де гусениця прогризла вхідний отвір у м’якоть.

На яблуках та грушах пошкодження виглядають як вм’ятини, шкірка навколо яких може знебарвлюватися або набувати темного кольору через процеси гниття.

Передчасне опадання зав’язі або плодів, що виглядають здоровими ззовні, є серйозним сигналом того, що всередині плоду активно живиться личинка шкідника.

При розрізі ураженого плоду можна помітити ходи, які заповнені коричневими продуктами життєдіяльності гусениці, що робить продукт непридатним для вживання.

Використання феромонних моніторингових пасток дозволяє зафіксувати початок вильоту метеликів та визначити критичний поріг чисельності для початку обробок.

Агротехнічні заходи мають вирішальне значення. Регулярний збір падалиці щодня та її знищення дозволяє значно скоротити кількість гусениць, що готуються до лялькування.

Восени необхідно проводити глибоке розпушування ґрунту в пристовбурних колах, щоб винести зимуючих гусениць на поверхню, де вони стануть здобиччю птахів або загинуть від морозу.

Застосування біологічних інсектицидів на основі вірусів або бактерій є безпечним методом, що дозволяє стримати розмноження популяції без шкоди для корисної ентомофауни.

Хімічний захист повинен бути орієнтований на періоди масового відкладання яєць та виходу гусениць, щоб знищити шкідника до моменту його проникнення всередину плоду.

• Використання ловчих поясів для збору гусениць.
• Встановлення феромонних пасток для контролю чисельності.
• Видалення сухої кори та очищення штамбів дерев.
• Залучення природних ворогів (хижих комах та птахів).