Щитник пурпуровий

Щитник пурпуровий (Carpocoris purpureipennis) — комаха з родини справжніх щитників, яка часто зустрічається в агроценозах. Доросла особина має довжину тіла від 10 до 14 мм.

Тіло має характерну щитоподібну форму, колір може варіюватися від світло-коричневого до насиченого пурпурового з темними крапками по всій поверхні.

Голова має трикутну форму, на якій розміщений колючо-сисний ротовий апарат, адаптований для висмоктування соків з рослинних тканин.

Яйця цього клопа мають бочкоподібну форму і зазвичай відкладаються на нижню сторону листків у вигляді щільних компактних груп.

Німфи після виходу з яєць проходять кілька стадій розвитку, поступово збільшуючись у розмірах і набуваючи ознак імаго, включаючи розвиток крил.

Цей шкідник є багатоїдним видом, що завдає відчутної шкоди різноманітним сільськогосподарським культурам протягом усього періоду вегетації.

Особливо небезпечним щитник є для зернових культур — пшениці, ячменю та жита, пошкоджуючи зерно під час його наливу.

Також страждають овочеві культури: томати, баклажани, перець та бобові, де клопи висмоктують сік з плодів, що призводить до їхнього псування.

Дикорослі рослини часто виступають кормовою базою для шкідника навесні, звідки він переходить на культурні поля.

Серйозність шкоди полягає в тому, що слина клопа містить ферменти, які руйнують структуру білків у зерні, значно знижуючи його хлібопекарські якості.

Зимують дорослі клопи у стадії діапаузи, ховаючись у лісовій підстилці, залишках рослин або у верхньому шарі ґрунту.

З початком стабільного потепління навесні, зазвичай у травні, клопи виходять з місць зимівлі та починають розселення на посіви.

Цикл розмноження триває протягом першої половини літа, причому самки відкладають яйця у декілька етапів.

Масова поява личинок припадає на червень та липень, що збігається з фазою формування генеративних органів культурних рослин.

З настанням осінніх холодів спостерігається зворотна міграція шкідників до місць, де вони планують перезимувати.

Першою ознакою пошкодження зерна є поява невеликих світлих плям, які з часом стають темними та спричиняють зморщування оболонки зернівки.

На овочевих плодах після уколів клопа залишаються зони розм'якшення, що призводить до гниття та втрати товарної якості плодів.

При сильному заселенні спостерігається деформація листя, зупинка росту пагонів та передчасне опадання зав’язей, що суттєво зменшує врожайність.

Виявлення самих комах на рослинах або характерних кладок яєць є сигналом для проведення інспекції поля.

Забруднення поверхні листя екскрементами також вказує на активність колонії клопів у даній зоні.

Ефективним агротехнічним заходом є знищення бур'янів навколо полів, що позбавляє клопів місць початкового живлення навесні.

Глибока оранка після збирання врожаю сприяє знищенню місць зимівлі та зменшенню чисельності популяції на наступний сезон.

При досягненні економічного порогу шкодочинності рекомендується використання інсектицидів системної дії, дозволених до застосування.

Обробітки слід проводити у вечірні або ранкові години, коли комахи найбільш активні та зосереджені на верхніх частинах рослин.

Моніторинг чисельності за допомогою візуального огляду або ентомологічного сачка допоможе вчасно прийняти рішення про необхідність обробки.