Капуа

Капуа, або сітчаста листовійка (Adoxophyes orana), є поширеним шкідником, що належить до родини Листовійки (Tortricidae).

Імаго має розмах крил до 22 мм. Передні крила мають характерний сітчастий візерунок, що робить метелика майже непомітним на фоні кори дерев.

Гусениці шкідника проходять декілька вікових стадій. Молоді особини мають світло-зелений колір тіла, з часом вони стають темнішими.

Яйцекладки розміщуються на верхній стороні листків у вигляді пласких щитків, що нагадують краплі воску або прозорі пластини.

Комаха зимує переважно на стадії гусениці в щільних павутинних гніздах, які знаходяться у розвилках гілок або в тріщинах кори.

Цей поліфаг завдає серйозної шкоди переважно плодовим культурам: яблуні, груші, сливі, а також деяким ягідним кущам.

Гусениці живляться бруньками навесні, а пізніше переходять на листя, яке вони обплітають павутиною, формуючи характерні скрутки.

Окрім листя, під загрозою опиняються молоді зав'язі та плоди, на поверхні яких гусениці вигризають неглибокі ямки.

Пошкоджені плоди втрачають товарний вигляд і стають непридатними для тривалого зберігання через розвиток гнильних процесів.

Масове поширення шкідника може призвести до значних втрат урожаю, особливо в інтенсивних садах з обмеженою кількістю обробок.

Перший виліт метеликів відбувається наприкінці весни, що збігається з фазою розпускання бруньок на більшості плодових дерев.

Друге покоління розвивається протягом літа, і саме їхня активність часто шкодить плодам, що вже починають дозрівати.

Оптимальні умови для розвитку шкідника — помірні температури та підвищена вологість, що сприяють швидшому циклу розмноження.

Підготовка до зимівлі починається восени, коли гусениці шукають захищені місця на стовбурах дерев для побудови коконів.

У регіонах з теплим кліматом спостерігається інтенсивний розвиток, що змушує агрономів проводити постійний моніторинг протягом усього сезону.

Найбільш помітною ознакою є наявність скрученого листя, яке стягнуте павутиною та виглядає деформованим.

Можна виявити пошкоджені бруньки навесні, які не розвиваються та поступово засихають через харчування шкідника.

Поверхневі вигризи на шкірці яблук або груш часто мають чіткі контури, що вказують на активність молодих гусениць.

Наявність павутинних гнізд у розвилках гілок свідчить про підготовку шкідника до окуклення або зимівлі.

• скручене та пошкоджене листя;
• павутина на верхівках пагонів;
• наявність язв на плодах;
• затримка росту пошкоджених пагонів.

Важливим заходом є агротехнічна очистка штамбів дерев від відмерлої кори, де ховаються личинки під час зимового періоду.

Обрізка та спалювання пошкоджених гілок дозволяє суттєво зменшити кількість шкідників без застосування хімічних препаратів.

Використання біологічних інсектицидів на основі бактерій є безпечним та ефективним методом проти гусениць молодших віків.

Моніторинг за допомогою феромонних пасток дозволяє вчасно виявити початок масового льоту метеликів для вибору часу обприскування.

Хімічний захист передбачає використання системних інсектицидів у періоди найбільш активного живлення гусениць, згідно з регламентами використання ЗЗР.