Рак картоплі

Рак картоплі викликається вузькоспеціалізованим ґрунтовим грибом Synchytrium endobioticum, який належить до відділу Хітридіоміцети, родини Синхітрієві.

Патоген є облігатним паразитом, життєвий цикл якого тісно пов'язаний з рослиною-господарем та вологістю ґрунту.

Основними формами існування гриба є рухливі зооспори, що вражають тканини, та покояться спори, здатні зберігати життєздатність десятиліттями.

Умови оптимального розвитку гриба — це висока вологість ґрунту та помірна температура, що часто спостерігається у весняно-літній період.

Гриб не має справжнього міцелію, його розвиток відбувається безпосередньо всередині клітин рослини, викликаючи їх патологічний поділ.

Основною культурою, що уражується цією хворобою, є картопля, яка втрачає свою господарську цінність.

Окрім культурних сортів, хвороба може вражати деякі дикорослі види родини Пасльонових, що створює резерватори інфекції.

Вражені бульби стають джерелом інфекції для всього поля, оскільки гриб швидко поширюється з ґрунтовими водами та сільськогосподарською технікою.

Рівень шкодочинності дуже високий: за сильного ураження втрати врожаю можуть сягати ста відсотків, а поле стає непридатним для вирощування.

Заборона на вивезення продукції з епізоотичних зон завдає значних економічних збитків господарствам та приватним виробникам.

Характерною ознакою є поява наростів на бульбах, столонах, кореневій шийці та іноді на стеблах рослини.

Нарости мають вигляд грудок, які за формою нагадують суцвіття цвітної капусти, варіюючи за розміром від дрібних до великих.

На початковій стадії новоутворення світлі, але з часом під впливом зовнішнього середовища вони темніють і стають коричневими або чорними.

При повному руйнуванні тканин бульба перетворюється на чорну слизьку масу, яка згодом розкладається, вивільняючи спори гриба в ґрунт.

Зовнішній вигляд вегетативної частини рослини може залишатися майже незмінним, що ускладнює виявлення хвороби до моменту збору врожаю.

Найважливішим заходом захисту є вирощування стійких до раку сортів, що виключає можливість розвитку патогена в клітинах рослини.

Суворе дотримання карантинних правил: заборона вивезення картоплі з господарств, де було виявлено хоча б одне заражене вогнище.

Ретельне очищення сільськогосподарського інвентарю та техніки після роботи на заражених ділянках для запобігання перенесенню спор.

Застосування сівозміни з використанням культур, що не уражуються раком, дозволяє знизити концентрацію спор у ґрунті.

• Використання сидератів для оздоровлення ґрунту.
• Своєчасна ізоляція осередків зараження.
• Знищення уражених рослин через спалювання.

Постійний моніторинг полів та проведення лабораторної діагностики зразків ґрунту для виявлення прихованих інфекцій.