Кемпіломма

Кемпіломма (Campylomma verbasci) належить до родини сліпняків (Miridae), ряду напівтвердокрилих. Це дрібний клоп, дорослі особини якого мають довжину всього 3–4 мм.

Тіло комахи овальне, забарвлене у зеленкувато-жовті кольори, вкрите чорними волосками. Найбільш помітною ознакою є великі червонуваті очі дорослих особин.

Яйця дуже дрібні, білого кольору, самки відкладають їх безпосередньо у тканини молодих пагонів або плодоніжок, де вони зимують до весни.

Личинки за зовнішнім виглядом подібні до дорослих клопів, проте не мають крил і значно менші за розміром, що ускладнює їх візуальну ідентифікацію в кроні.

Вид є поліфагом, здатним жити на багатьох видах рослин, що дозволяє йому успішно виживати та накопичувати чисельність у садах та на прилеглих територіях.

Основним об’єктом живлення для кемпіломми є яблуня, особливо в період цвітіння та формування зав'язі, коли молоді органи рослин багаті на поживні речовини.

Окрім яблуні, шкідник пошкоджує грушу, персик, сливу та низку бур'янів, що діють як додаткові кормові ресурси протягом усього вегетаційного періоду.

Шкоду завдають як личинки, так і дорослі клопи, які проколюють поверхню молодих плодів для живлення клітинним соком, порушуючи фізіологічні процеси розвитку.

У місцях уколів утворюються некротичні плями, які з часом перетворюються на опробковілі горбики або заглиблення, що деформують плід.

Масове ураження призводить до передчасного опадання зав'язі або до того, що плоди втрачають свій товарний вигляд і не підлягають тривалому зберіганню.

Розвиток шкідника починається ранньою весною, коли температура повітря стає сприятливою для відродження личинок з перезимувалих яєць.

Зазвичай відродження личинок співпадає з фенофазою «зеленого конуса» яблуні, що є критичним моментом для початку захисних заходів у саду.

Протягом одного сезону в умовах помірного клімату розвивається декілька поколінь, при цьому максимальна чисельність імаго спостерігається у червні та липні.

Після завершення періоду живлення, наприкінці літа або восени, самки відкладають яйця, які залишаються під корою пагонів до настання наступної весни.

Погодні умови, зокрема м'які зими, дозволяють значній кількості яєць успішно перезимувати, що провокує спалахи чисельності шкідника в наступному році.

Первинною ознакою пошкодження є поява дрібних темних точок на молодих плодах яблуні, які залишаються після живлення клопа соком рослин.

Згодом ці точки розростаються в опробковілі плями, які заважають рівномірному росту плода, що призводить до його викривлення та втрати маси.

Листя на гілках, де зосереджена велика кількість шкідників, може бути деформованим або мати ознаки хлорозу через висмоктування соків із ніжних тканин.

Виявити кемпіломму візуально важко через її забарвлення, яке дозволяє комасі зливатися з листям, та через її звичку ховатися вглиб крони дерев.

Для моніторингу садівники використовують метод струшування гілок на світлу тканину, що дозволяє оцінити реальну чисельність популяції у конкретному кварталі саду.

Основним методом боротьби є своєчасне застосування інсектицидів, яке проводять у фазу бутонизації, щоб знищити личинок першого покоління.

Важливо контролювати чисельність шкідника до початку цвітіння, щоб запобігти пошкодженню зав’язі, оскільки пізніші обробки є менш ефективними.

Агротехнічний контроль полягає у видаленні хворих та пошкоджених пагонів, де можуть концентруватися кладки яєць, що допомагає знизити інфекційний фон.

Інтегрований підхід передбачає використання феромонних пасток для визначення строків льоту та чисельності імаго для прийняття рішень про обробку.

• Використання селективних інсектицидів для збереження корисних комах.
• Моніторинг чисельності за допомогою феромонних пасток.
• Санітарна обрізка саду для зменшення місць зимівлі яєць.