Бурий деревний клоп

Бурий деревний клоп (лат. Brochymena quadripustulata) належить до родини справжніх клопів-щитників (Pentatomidae) ряду напівтвердокрилих.

Доросла особина має характерне захисне забарвлення: тіло вкрите сірими, бурими та коричневими плямами, що дозволяє комасі ідеально зливатися з корою дерев.

Довжина тіла імаго становить близько 12–15 мм. Голова комахи має специфічну видовжену форму, а краї передспинки забезпечені дрібними зубчиками.

На відміну від багатьох інших щитників, цей вид володіє вираженим «деревним» зовнішнім виглядом, який часто називають камуфляжним через текстуровану поверхню хітину.

Личинки (німфи) проходять кілька стадій розвитку, поступово змінюючи забарвлення від оранжево-чорного до тьмяніших відтінків, що відповідають дорослим особинам.

Цей шкідник є поліфагом і завдає шкоди широкому спектру плодових і лісових культур, висмоктуючи соки з молодих пагонів, листя та плодів.

Найбільшої шкоди відзначають на яблунях, грушах, персиках, а також на різних видах дуба та інших листяних деревах, що ростуть поруч із садами.

У процесі живлення клоп впорскує в тканини рослини травні ферменти, які викликають некроз тканин і деформацію органів рослини.

Серйозний збиток завдається молодим плодам, які після проколів хоботком зупиняються в рості, викривляються і часто передчасно опадають.

При масовому розмноженні шкідник здатний послабити дерева, роблячи їх більш вразливими до вторинних грибкових і бактеріальних інфекцій.

Цикл розвитку починається з перезимівлі дорослих особин у затишних місцях: під опалим листям, у щілинах кори дерев або в сухій рослинності.

Навесні, зі встановленням стабільних додатних температур, клопи покидають місця зимівлі та починають активне живлення на бруньках, що розпускаються.

Самиці відкладають яйця невеликими групами на нижній бік листя, після чого через 1–2 тижні з них виходять німфи перших віків.

Активний період живлення та розмноження триває протягом усього літа, при цьому за сезон може розвиватися одне, рідше — два покоління.

Восени, по мірі зниження світлового дня та температури, імаго шукають місця для укриття, де вони впадають у діапаузу до настання наступної весни.

Першою ознакою зараження є поява дрібних світлих плям на поверхні молодих листків, які поступово зливаються у некротичні ділянки.

На плодах пошкодження проявляються у вигляді втиснутих «виразок» або «ямок», навколо яких м'якоть стає корковою і гіркою на смак.

При уважному огляді гілок можна помітити самих комах, які завдяки своєму забарвленню притискаються до кори і залишаються нерухомими при наближенні людини.

Наявність великої кількості екскрементів у вигляді темних точок на листі також свідчить про високу чисельність популяції шкідника в кроні дерева.

У випадках сильного зараження спостерігається масове опадання незрілих плодів, що призводить до значних втрат врожаю в комерційних садах.

Агротехнічні методи включають регулярне очищення саду від рослинних залишків, опалого листя та старої кори, де клопи воліють зимувати.

Ефективним способом є ручне збирання комах у ранкові години, коли їхня активність мінімальна і вони менш рухливі, що полегшує роботу.

Біологічний захист передбачає залучення в сад природних ентомофагів, таких як хижі клопи та спеціалізовані наїзники-яйцеїди.

Хімічна обробка інсектицидами рекомендується лише при перевищенні порогу шкодочинності, з використанням препаратів широкого спектра дії.

Важливо проводити обприскування в період відродження личинок, оскільки саме на цьому етапі розвитку комахи найбільш вразливі для дії препаратів.