Коромисло мале

Коромисло мале, або Brachytron pratense, належить до родини коромислових (Aeshnidae). Це помітно менша за розмірами бабка порівняно з великими видами свого роду, звідки й походить назва.

Тіло має характерне забарвлення: чорний основний колір з яскраво-блакитними або жовто-зеленими плямами, що робить його досить помітним під час польоту.

Голова велика, очі значною мірою торкаються одне одного, що є важливою діагностичною ознакою для визначення представників роду в польових умовах.

Крила прозорі, доволі довгі, з вираженою темною птеростигмою на краях. Статевий диморфізм виражений у кольорі черевних плям у самців та самок.

Личинки є водними хижаками, мають подовжене тіло та спеціалізований апарат (маску) для полювання на інших дрібних водних мешканців.

Коромисло мале не належить до прямих шкідників рослин. Воно є хижим видом, який відіграє роль регулятора чисельності інших комах у сільськогосподарських ландшафтах.

Шкодочинність може проявлятися лише у специфічних умовах рибництва. Личинки бабки здатні полювати на дрібну рибу, споживаючи мальків у нерестових ставках.

Для більшості сільськогосподарських культур цей вид є нейтральним або корисним, оскільки дорослі бабки знищують комарів, мух та інших шкідливих комах.

Проблемою може стати лише надмірна концентрація личинок у закритих штучних водоймах, призначених для розведення риби, де вони стають конкурентами за харчові ресурси.

В агрономічному розумінні вид не потребує засобів боротьби, оскільки не завдає збитків урожаю технічних чи зернових культур.

Період активності дорослих особин, тобто літ імаго, починається досить рано, вже наприкінці травня, і триває до середини літнього періоду.

Життєвий цикл виду пов'язаний з водою, де личинки проводять більшу частину свого життя, розвиваючись протягом двох-трьох років.

Зимують переважно личинки, що мешкають у донних відкладах та придонній рослинності, зберігаючи активність навіть за низьких температур води.

Виліт молодих імаго відбувається в ранкові години, коли бабки потребують сонця для розправлення та затвердіння своїх крил після метаморфозу.

Розмноження відбувається біля стоячих водойм, де самки відкладають яйця в тканини водних рослин або безпосередньо у воду.

Оскільки даний вид не є шкідником рослин, спеціальні заходи захисту посівів від нього не розроблені та не є доцільними.

У рибницьких господарствах для регулювання чисельності рекомендується дотримуватися норм щільності посадки мальків та очищення ставків від надмірної водної рослинності.

Важливо уникати забруднення водойм пестицидами, оскільки бабки є чутливими індикаторами стану навколишнього середовища та корисними хижаками.

Збереження природних місць існування сприяє підтримці стійкості екосистеми, де природні вороги обмежують поширення справжніх шкідників.

• Підтримання чистоти водойм у рибних господарствах.
• Уникнення надмірного використання інсектицидів у прилеглих до водойм зонах.
• Сприяння біологічному різноманіттю для природного контролю шкідників.