Блискунець ріпаковий

Блискунець ріпаковий (лат. Brachypterus) — це дрібний жук із родини Блискункові (Nitidulidae), який є небезпечним шкідником сільськогосподарських культур, особливо хрестоцвітих.

Дорослі особини мають компактне овальне тіло довжиною до 3 мм. Колір переважно чорний або темно-коричневий із характерним металевим блиском, через що комаха і отримала свою назву.

Личинки блискунця ріпакового зазвичай мають кремовий колір із темними плямами на сегментах тіла. Вони досить активні та мають добре розвинені органи чуття для пошуку поживних тканин рослини.

Жуки володіють здатністю до швидкого перельоту, що дозволяє їм стрімко заселяти нові ділянки посівів ріпаку у фазі бутонізації та цвітіння.

Зимують імаго у верхньому шарі ґрунту або під рослинними рештками, виходячи на поверхню лише при настанні оптимальних температурних умов навесні.

Основним джерелом живлення для цього виду є пилок та молоді репродуктивні органи рослин родини капустяних. Найбільшої шкоди зазнає ярий та озимий ріпак у критичні фази свого розвитку.

Шкідник також пошкоджує гірчицю, суріпицю та інші культурні та дикорослі види хрестоцвітих, які ростуть поруч із основними посівами.

Живлячись пилком, жуки та їхні личинки прогризають отвори в бутонах, що призводить до їхнього відмирання. Пошкоджені бутони жовтіють і згодом опадають, не утворюючи стручків.

Особливо небезпечним є масове заселення посівів у період, коли рослини перебувають у фазі бутонізації, оскільки це безпосередньо впливає на майбутню врожайність зерна.

При сильному пошкодженні спостерігається значне зрідження суцвіть, що робить рослину вразливою до вторинних інфекцій та знижує загальну продуктивність культури.

Весняне пробудження шкідника відбувається, коли температура ґрунту стабільно перевищує +10°C. Жуки починають заселяти бур'яни, а згодом переходять на посіви ріпаку.

Пік активності блискунця збігається з фазою появи бутонів. У цей період комахи найбільш вразливі до дії контактних інсектицидів, що застосовуються агрономами для захисту врожаю.

Протягом літа розвивається одне покоління комах. Личинки заляльковуються у ґрунті, а нове покоління імаго з'являється ближче до кінця літнього сезону.

Дорослі жуки другого покоління живляться вегетативною масою рослин, накопичуючи енергію для зимового періоду діапаузи, що дозволяє їм вижити в холодну пору року.

Погодні умови, а саме суха та тепла весна, значно прискорюють цикл розвитку шкідника та збільшують його чисельність на полях ріпаку.

Виявити присутність шкідника можна за характерним «обсипанням» бутонів на кінчиках суцвіть. Рослина виглядає пошкодженою в місцях, де жуки виїли внутрішню частину бутона.

Візуально на рослинах можна помітити самих комах, які ховаються всередині квітів або на нижньому боці листя під час несприятливої погоди.

Пошкоджені бутони мають вигляд «порожніх» оболонок, які легко опадають при торканні. Це призводить до утворення так званих «сліпих» гілок, де стручки не розвиваються зовсім.

Посіви виглядають зрідженими, а цвітіння проходить нерівномірно, що помітно при порівнянні з контрольними, неушкодженими ділянками поля.

• Пожовтіння бутонів.
• Порожні оболонки квіток.
• Відсутність стручків на суцвітті.
• Наявність жуків у квітках.

Агротехнічні заходи, такі як дотримання сівозміни та просторова ізоляція від минулорічних посівів, є першим етапом у контролі чисельності блискунця ріпакового.

Необхідно ретельно знищувати бур'яни родини хрестоцвітих поблизу полів, оскільки вони служать резерваціями для розмноження шкідника перед його переходом на культурні посіви.

Застосування інсектицидів має бути економічно обґрунтованим. Обробку слід проводити при досягненні порогу шкідливості, щоб уникнути зайвого хімічного навантаження на довкілля.

Вибір інсектицидів має базуватися на принципах збереження ентомофагів та запилювачів, тому рекомендується використовувати препарати з коротким терміном очікування.

Постійний моніторинг із використанням феромонних або клейових пасток дозволяє вчасно виявити початок міграції шкідника на поле та оперативно застосувати заходи захисту.