Брахінема Жермара

Брахінема Жермара (Brachynema germari) належить до родини справжніх щитників (Pentatomidae) ряду напівтвердокрилих (Hemiptera). Доросла комаха має видовжено-овальне тіло розміром 10–12 мм, забарвлене у світло-зелені відтінки.

Щиток у комахи добре розвинений, на його вершині часто можна помітити світлу цятку, а краї передньоспинки мають характерну гостру форму, що допомагає в ідентифікації виду.

Яйця цього клопа мають бочкоподібну форму і зазвичай розташовуються щільними групами на нижньому боці листків, нерідко будучи захищеними спеціальним секретом від висихання.

Німфи проходять кілька стадій розвитку, візуально нагадуючи дорослих особин, але відрізняються меншими розмірами та відсутністю повністю сформованих крил до останньої линьки.

Комаха найбільш активна в умовах жаркого та сухого клімату, що робить її небезпечним мешканцем садів у посушливих південних регіонах, де вона швидко адаптується до середовища.

Найбільшої шкоди цей вид завдає насадженням фісташки, висмоктуючи поживні соки з молодих зав'язей, що призводить до значних втрат товарного врожаю.

Окрім фісташки, клоп може використовувати дикорослі рослини з родини анакардієвих, забезпечуючи собі виживання у періоди, коли культурні рослини знаходяться у стадії спокою.

Шкідник використовує колючо-сисний ротовий апарат для проколювання тканин плодів та молодих пагонів, вводячи всередину ферменти, що спричиняють загибель клітин.

Результатом такої діяльності є масове осипання плодів на початкових етапах розвитку, що може призвести до втрати до 30–50% потенційного врожаю при високій чисельності шкідника.

Плод, які вціліли після атаки, втрачають естетичний вигляд, змінюють смакові властивості та стають вразливими до проникнення вторинних інфекцій через пошкоджену шкірку.

Зимують імаго у стані діапаузи в опалому листі, під корою дерев або у сухій траві, що дозволяє їм перечекати несприятливі погодні умови холодного сезону.

Навесні, коли температура ґрунту та повітря підвищується, клопи покидають місця зимівлі та починають активне харчування на дикорослих бур'янах.

У період активної вегетації вони масово перелітають на плодові культури, де починається інтенсивне живлення соком та розмноження протягом усього літнього періоду.

Кількість поколінь за рік залежить від регіону та тривалості теплого сезону, при цьому розвиток комах тісно синхронізований із фазами розвитку плодів фісташки.

Восени, зі зниженням температурних показників, комахи готуються до входу в зиму, поступово зменшуючи активність та шукаючи надійні сховища.

Головним симптомом заселення є поява дрібних крапок-проколів на поверхні молодих плодів, навколо яких утворюються некротичні плями неправильної форми.

Спостерігається інтенсивне опадання зав'язі, що часто супроводжується деформацією та зупинкою розвитку уражених частин плодів, які залишилися на дереві.

При огляді саду можна помітити самих комах на нижній стороні листя або безпосередньо на плодах, де вони збираються для харчування великими групами.

Характерний неприємний запах, що виділяється клопами при небезпеці, є ще однією ознакою їхньої присутності, яку легко помітити під час проведення агротехнічних робіт.

Слабкий розвиток пагонів та передчасне пожовтіння листя в осередках ураження також вказують на те, що шкідник висмоктав значну кількість поживних речовин з рослини.

Система захисту має базуватися на регулярному моніторингу популяції, що дозволяє вчасно виявити початок масового розмноження шкідника у саду.

Важливим агротехнічним заходом є утримання міжрядь у чистому стані, видалення бур'янів, що виступають проміжними господарями для клопа.

Хімічний контроль здійснюється за допомогою інсектицидів широкого спектру дії у періоди найбільшої вразливості німф молодших вікових груп.

Необхідно застосовувати препарати, які мають мінімальний негативний вплив на корисних комах, що знаходяться в агроценозі та контролюють чисельність шкідників.

• Застосування пасток з феромонами для раннього виявлення появи шкідника.
• Сприяння розмноженню природних ворогів, зокрема паразитичних їздців, що знищують яйця щитників.
• Ретельне очищення території від рослинних решток після збору врожаю для обмеження місць зимівлі.