Ботинус дасиплеурус

Bothynus dasypleurus належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Це представник підродини дупляків, що в дорослій стадії є великим жуком з темним забарвленням панцира.

Тіло імаго має розвинений хітиновий покрив, пристосований до життя у ґрунті. Личинки мають типовий для хрущів вигляд: м'ясисте тіло білого кольору, зігнуте у формі літери С, з добре розвиненою головою та ротовим апаратом.

Біологія цього виду тісно пов'язана з ґрунтовим середовищем, де личинки проходять основні стадії свого розвитку, харчуючись підземними частинами рослин або органічними залишками.

Дорослі особини здатні до польоту, що сприяє їх розселенню на нові ділянки сільськогосподарських угідь. Ідентифікація виду проводиться за морфологічними ознаками структури надкрил та передньоспинки.

У природі ці комахи віддають перевагу ділянкам з достатнім рівнем вологості, де присутні сприятливі умови для відкладання яєць та подальшого виживання личинок.

Основним об'єктом живлення цього шкідника є коренева система та підземні стебла цукрової тростини та інших злакових культур. Личинки, перебуваючи у ґрунті, активно гризуть коріння, що призводить до загального ослаблення рослини.

Пошкодження кореневої системи суттєво обмежує здатність рослини споживати воду та поживні елементи з ґрунту. Це особливо критично у періоди посухи, коли пошкоджені рослини швидко в’януть і гинуть.

Дорослі жуки також можуть завдавати шкоди молодим сходам, вигризаючи тканини стебла у прикореневій зоні. Такі рани стають місцем проникнення для грибкових та бактеріальних хвороб, що додатково знижує життєздатність культури.

Економічна шкода від Bothynus dasypleurus може бути значною при високій щільності популяції, що часто призводить до зрідженості посівів та необхідності проведення пересіву окремих площ.

Оцінка шкідливості проводиться шляхом детального огляду кореневої системи та вибіркових розкопок ґрунту, що дозволяє визначити кількість личинок на квадратний метр та ступінь загрози врожаю.

Система захисту проти цього шкідника передбачає поєднання агротехнічних та хімічних методів. Глибокий обробіток ґрунту (оранка) є ефективним способом фізичного знищення личинок та виведення їх на поверхню, де вони стають здобиччю для птахів.

Сівозміна відіграє ключову роль у зменшенні чисельності популяції, оскільки послідовна зміна культур перериває цикл живлення личинок, що віддають перевагу специфічним рослинам-господарям.

Використання інсектицидів для обробки ґрунту під час посіву або протруювання посадкового матеріалу дозволяє створити захисний бар'єр навколо кореневої системи на критичних етапах росту рослин.

Біологічний метод боротьби включає застосування препаратів на основі ентомопатогенних мікроорганізмів, таких як гриби роду Beauveria або спеціалізовані нематоди, що вражають личинок у ґрунті.

Моніторинг за допомогою світлових пасток для контролю чисельності імаго дозволяє агрономам вчасно приймати рішення щодо обробки посівів інсектицидами, мінімізуючи витрати на пестициди.