Мухи-дзижчала

Мухи-дзижчала (лат. Bombylius) належать до ряду двокрилих, родини Bombyliidae. Ці комахи відомі своєю здатністю до імітації (мімікрії) бджіл та джмелів.

Вони мають густе волосяне покриття тіла та довгий, жорсткий хоботок, який не втягується, що є важливою діагностичною ознакою для визначення роду.

У польоті ці комахи надзвичайно маневрені, здатні зависати над квіткою, висмоктуючи нектар, що робить їх ефективними, хоч і спеціалізованими запилювачами.

Морфологічно дорослі особини мають досить великі очі, що займають майже всю голову, та специфічне жилкування крил, притаманне родині Bombyliidae.

Систематичне положення виду визначається будовою геніталій самців та особливостями жилкування крил, тому для точної діагностики часто потрібен мікроскопічний аналіз.

Імаго мух-дзижчал з'являються навесні, коли починають квітувати основні медоносні культури, забезпечуючи їх необхідним енергетичним ресурсом.

Цикл їхньої активності тісно пов'язаний із сонячним освітленням, оскільки ці комахи потребують високих температур для підтримки метаболізму під час польоту.

Розвиток личинок відбувається переважно у ґрунті або в норах інших комах, тому цей етап розвитку залишається непомітним для агронома протягом більшої частини вегетаційного періоду.

Пік масового льоту припадає на травень та червень, після чого активність дорослих особин поступово згасає до наступного сезону.

Зимування виду відбувається на стадії личинки або лялечки, що дозволяє їм успішно переносити несприятливі умови в товщі ґрунту.

Більшість видів дзижчал не вважаються економічно значущими шкідниками сільськогосподарських культур, навпаки, вони сприяють підвищенню врожайності завдяки запиленню.

Заходи захисту спрямовані на збереження корисних комах, тому застосування широкого спектра інсектицидів на полях під час їхньої активності суворо заборонено.

Якщо необхідно знизити чисельність певних видів, що паразитують на корисних перетинчастокрилих, застосовують агротехнічні прийоми обробітку ґрунту.

Культивація та дискування міжрядь восени сприяють руйнуванню місць зимівлі, що значно обмежує чисельність популяції на наступний рік без хімікатів.

Інтегрована система захисту рослин передбачає моніторинг чисельності комах для виключення необґрунтованих обробок, що можуть знищити природних запилювачів.