Блатісоціус тарсаліс

Блатісоціус тарсаліс (Blattisocius tarsalis) належить до ряду Parasitiformes та родини Ascidae. Це гамазовий кліщ, який спеціалізується на мешканні в місцях зберігання сільськогосподарської продукції.

Доросла особина має невеликі розміри, зазвичай близько 0,5 мм, що робить її практично непомітною без застосування збільшувальних приладів.

Життєвий цикл включає стадії розвитку, що швидко змінюються при високій вологості. Кліщ може розвиватися як хижак, поїдаючи личинок інших комах, або існувати за рахунок продуктів харчування.

Висока пластичність виду дозволяє йому пристосовуватися до різних умов середовища, що значно ускладнює процес його повного знищення на складах.

Біологія цього кліща вивчена в контексті його асоціації з іншими амбарними шкідниками, оскільки він часто супроводжує масові зараження зерна комахами.

Кліщ шкодить зерну пшениці, жита, кукурудзи та продуктів їх переробки. Він поширюється в товщі зернової маси, поступово виснажуючи її якість.

Хоча основна шкода завдається через механічне пошкодження зародка зерна, також важливою є проблема контамінації продукції продуктами життєдіяльності кліща.

Зерно, заражене цим шкідником, втрачає схожість, що є критичним фактором для насіннєвого фонду, а також стає непридатним для переробки на борошно вищого ґатунку.

Поширення пліснявих грибів через тіло кліща створює додаткову загрозу розвитку мікотоксинів, що робить продукцію небезпечною для споживання людиною та тваринами.

Втрати від діяльності кліща можуть бути прихованими, але через значні обсяги ураження вони часто стають економічно відчутними для господарств.

Найбільша активність шкідника спостерігається в теплі періоди року, коли температура в зерносховищах сприяє інтенсивному розмноженню популяції.

У зимовий період при зниженні температури кліщі можуть переходити в стан спокою або продовжувати життєдіяльність у внутрішніх шарах зернової насипи, де зберігається тепло.

Коливання вологості повітря навесні є стимулом для масового виходу кліщів з осередків та їх розселення по всьому об'єму зернового бурта.

Сезонність впливає на вибір стратегії захисту: профілактичні заходи слід проводити саме перед періодом очікуваної активізації шкідників.

Постійний моніторинг температури дозволяє виявити сезонні сплески розмноження та вчасно вжити заходів до того, як пошкодження стане критичним.

Ознакою зараження є поява сірої пилоподібної маси на поверхні зерна, що складається з живих кліщів, їх екзувіїв та частинок субстрату.

Зміна запаху продукції на затхлий або специфічно солодкуватий, що виникає внаслідок життєдіяльності кліщів та супутньої мікрофлори.

Підвищення вологості зернової маси в окремих ділянках, яке супроводжується формуванням осередків злежування та грудкування зерна.

Виявлення під мікроскопом рухливих дрібних істот під час аналізу проб зерна, відібраних з різних глибин складу.

Наявність супутніх комах-шкідників, які часто є джерелом живлення або транспортним засобом для розповсюдження кліщів у сховищі.

Основна боротьба з Blattisocius tarsalis базується на створенні умов, несприятливих для його розвитку, насамперед шляхом доведення зерна до стану сухості.

Дезінсекція складів проводиться за допомогою фумігантів, які ефективно проникають у щілини конструкцій та міжзерновий простір.

Важливою складовою є використання механічного очищення зерна, яке дозволяє видалити значну частину популяції кліща разом зі сміттєвою домішкою.

• Дотримання температурного режиму зберігання (холодне зерно).
• Дезінсекція порожніх місткостей перед завантаженням.
• Захист від затікання води та підвищення вологості в приміщеннях.
• Регулярне перелопачування зерна для охолодження.

При великій чисельності застосовуються хімічні засоби, що мають акарицидну дію та дозволені для використання у харчовій промисловості.