Блаберус

Блаберус (Blaberus) належить до ряду Тарганоподібних, родини Blaberidae. Це великі тропічні комахи, які в умовах агроценозів або тепличних господарств можуть ставати небажаними гостями.

Дорослі особини мають сплощене тіло, довжина якого може сягати 7–8 см. Забарвлення варіюється від світло-бурого до темно-коричневого з характерною темною плямою на переднеспинці.

Цикл розвитку проходить із неповним перетворенням: яйце, німфа, імаго. Самки виношують оотеку всередині спеціальної порожнини, що захищає потомство від зовнішніх факторів.

Німфи проходять через кілька віків линьки, поступово збільшуючись у розмірах і набуваючи ознак дорослих особин, включаючи розвиток крил у імаго.

У закритому ґрунті ці комахи віддають перевагу вологим, теплим місцям з органічними залишками, де вони знаходять укриття протягом світлового дня.

Цей шкідник є поліфагом і може пошкоджувати широкий спектр культурних рослин, включаючи декоративні види, овочеві культури та розсаду в теплицях.

Основна шкода завдається при поїданні молодих пагонів, соковитого листя, а також пошкодженні кореневої системи та коренеплодів, що знаходяться поблизу поверхні ґрунту.

Крім прямого механічного пошкодження тканин, блаберус здатний переносити патогенні мікроорганізми, викликаючи вторинні інфекції у рослин.

В умовах високої щільності популяції комахи здатні знищувати ніжну розсаду практично під корінь, що призводить до значних втрат урожаю.

Найбільшу активність вони проявляють вночі, залишаючи по собі характерні сліди гризіння країв листя та стебел, що ускладнює ранню діагностику проблеми.

Основною ознакою зараження є наявність екскрементів у вигляді дрібних чорних гранул, які можна виявити під листям або біля основи стебел.

Виявлення скинутих хітинових оболонок (екзувіїв) свідчить про те, що популяція активно росте і розвивається всередині теплиці.

Наявність специфічних пошкоджень: рвані краї листя, прогризені отвори в молодих пагонах, а також підгризання основ стебел розсади.

Візуальне виявлення самих комах у вечірній час при використанні ліхтарика в умовах теплиці або сховища органіки.

Спостереження скупчень комах у темних, вологих щілинах конструкцій теплиць, під горщиками з рослинами або в купах рослинних залишків.

Для запобігання поширенню шкідника вкрай важливим є ретельне очищення теплиць від рослинних залишків, які слугують їм кормовою базою та схованкою.

Рекомендується герметизація щілин у конструкції теплиць та використання загороджувальних бар'єрів, що обмежують міграцію комах ззовні.

Застосування клейових пасток з атрактантами дозволяє не лише моніторити чисельність шкідника, а й знизити кількість статевозрілих особин.

У разі масового розмноження використовуються інсектициди контактно-кишкової дії, дозволені для застосування в закритому ґрунті проти тарганоподібних.

Біологічні методи контролю включають використання ентомопатогенних грибів та нематод, які ефективно вражають німф та дорослих особин у субстраті.