Двозубий щитник

Двозубий щитник (Biprorulus bibax) — це клоп із родини щитників (Pentatomidae), який відомий своєю здатністю завдавати шкоди цитрусовим культурам.

Доросла комаха має тіло щитоподібної форми з характерними виростами («шипами») на передньоспинці, що нагадують два зуби, звідки й походить назва.

Забарвлення імаго переважно зелене, що забезпечує відмінну маскування на листках дерев. З віком або під впливом зовнішніх факторів колір може змінюватися на жовтуватий або коричневий.

Довжина тіла дорослої особини становить близько 15–20 мм. Комаха має колючо-сисний ротовий апарат, адаптований для проколювання тканин рослин і живлення соками.

Личинки за своєю морфологією нагадують дорослих особин, але менші за розміром і проходять кілька стадій линьки, перш ніж досягнуть статевої зрілості.

Основним джерелом живлення для двозубого щитника є цитрусові дерева. Клоп пошкоджує молоді пагони, квіти та плоди, що розвиваються.

Сисна активність шкідника призводить до відтоку поживних речовин, через що плоди деформуються, втрачають товарний вигляд та часто передчасно опадають.

У місцях уколів на молодих плодах з'являються некротичні плями, які згодом можуть ставати вхідними воротами для вторинних інфекцій або грибків.

Якщо пошкоджуються бутони, це призводить до їхнього засихання та відмирання, що напряму впливає на загальний обсяг майбутнього врожаю.

За високої чисельності популяції шкода може бути критичною для молодих садів, де кожен пагін має значення для формування крони дерева.

Активність шкідника тісно пов'язана з температурним режимом. Оптимальними для розмноження та розвитку є тепла весна та літо.

Зимують дорослі особини в щілинах кори, під опалим листям або іншими сховищами, які захищають їх від низьких температур.

Період активізації припадає на весняне потепління, коли починається інтенсивний ріст нових пагонів цитрусових, на яких клопи починають харчуватися.

Протягом вегетаційного сезону Biprorulus bibax здатний розвивати кілька поколінь, що значно ускладнює контроль за їхньою чисельністю.

До осені, при зниженні середньодобової температури, активність шкідника спадає, і він готується до переходу в стан зимової діапаузи.

Основними ознаками присутності є виявлення самих клопів на нижній стороні листків або на молодих плодах під час огляду саду.

Наявність точкових ушкоджень на шкірці плодів цитрусових, які виглядають як невелика вм'ятина з темною крапкою в центрі, є типовим симптомом.

Присутність характерних бочкоподібних яєць, які відкладаються скупченнями (зазвичай по 14–20 штук) на листках, також є діагностичною ознакою.

Пошкоджені пагони можуть викривлятися, а молода зав'язь — жовтіти та обсипатися без видимих причин, якщо не враховувати вплив клопів.

• Зів'ялі кінчики молодих пагонів.
• Плямиста деформація на плодах.
• Наявність яєчних кладок на листках.

Для захисту насаджень важливо впроваджувати комплексні заходи, починаючи з моніторингу популяції за допомогою феромонних пасток.

На невеликих ділянках ефективним є ручне збирання комах та знищення кладок яєць при їх виявленні на листках цитрусових.

Використання біологічних препаратів на основі ентомофагів дозволяє зменшити чисельність клопів без значного хімічного навантаження на довкілля.

У разі масового розмноження застосовують інсектициди контактно-кишкової дії, які спрямовані на знищення імаго та личинок на різних стадіях.

Агротехнічний догляд, зокрема своєчасне видалення бур'янів та очищення саду, суттєво зменшує кількість місць для успішної зимівлі шкідника.